1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Wisdom hath builded her house, She hath hewn out her pillars -- seven.

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

She hath slaughtered her slaughter, She hath mingled her wine, Yea, she hath arranged her table.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

She hath sent forth her damsels, She crieth on the tops of the high places of the city:

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

`Who simple? let him turn aside hither.' Whoso lacketh heart: she hath said to him,

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

`Come, eat of my bread, And drink of the wine I have mingled.

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Forsake ye, the simple, and live, And be happy in the way of understanding.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

The instructor of a scorner Is receiving for it -- shame, And a reprover of the wicked -- his blemish.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Reprove not a scorner, lest he hate thee, Give reproof to the wise, and he loveth thee.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Give to the wise, and he is wiser still, Make known to the righteous, And he increaseth learning.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

The commencement of wisdom the fear of Jehovah, And a knowledge of the Holy Ones understanding.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

For by me do thy days multiply, And added to thee are years of life.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

If thou hast been wise, thou hast been wise for thyself, And thou hast scorned -- thyself bearest.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

A foolish woman noisy, Simple, and hath not known what.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

And she hath sat at the opening of her house, On a throne -- the high places of the city,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

To call to those passing by the way, Who are going straight their paths.

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

`Who simple? let him turn aside hither.' And whoso lacketh heart -- she said to him,

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

`Stolen waters are sweet, And hidden bread is pleasant.'

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

And he hath not known that Rephaim there, In deep places of Sheol her invited ones!