Йов 5 ~ Job 5

picture

1 А ну клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

Pray, call, is there any to answer thee? And unto which of the holy ones dost thou turn?

2 Б о гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

For provocation slayeth the perverse, And envy putteth to death the simple,

3 Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

I -- I have seen the perverse taking root, And I mark his habitation straightway,

4 В ід спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

Far are his sons from safety, And they are bruised in the gate, And there is no deliverer.

5 Й ого жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

Whose harvest the hungry doth eat, And even from the thorns taketh it, And the designing swallowed their wealth.

6 Б о нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

For sorrow cometh not forth from the dust, Nor from the ground springeth up misery.

7 б о людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

For man to misery is born, And the sparks go high to fly.

8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

Yet I -- I inquire for God, And for God I give my word,

9 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

Doing great things, and there is no searching. Wonderful, till there is no numbering.

10 б о Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

Who is giving rain on the face of the land, And is sending waters on the out-places.

11 щ об поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

To set the low on a high place, And the mourners have been high safety.

12 В ін розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

Making void thoughts of the subtile, And their hands do not execute wisdom.

13 В ін мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

Capturing the wise in their subtilty, And the counsel of wrestling ones was hastened,

14 в день знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

By day they meet darkness, And as night -- they grope at noon.

15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

And He saveth the wasted from their mouth, And from a strong hand the needy,

16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

And there is hope to the poor, And perverseness hath shut her mouth.

17 Т ож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

Lo, the happiness of mortal man, God doth reprove him: And the chastisement of the Mighty despise not,

18 Б о Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

For He doth pain, and He bindeth up, He smiteth, and His hands heal.

19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

In six distresses He delivereth thee, And in seven evil striketh not on thee.

20 В икупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

In famine He hath redeemed thee from death, And in battle from the hands of the sword.

21 Я к бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

When the tongue scourgeth thou art hid, And thou art not afraid of destruction, When it cometh.

22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

At destruction and at hunger thou mockest, And of the beast of the earth, Thou art not afraid.

23 Б о з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

(For with sons of the field thy covenant, And the beast of the field Hath been at peace with thee.)

24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

And thou hast known that thy tent peace, And inspected thy habitation, and errest not,

25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

And hast known that numerous Thy seed, And thine offspring as the herb of the earth;

26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

Thou comest in full age unto the grave, As the going up of a stalk in its season.

27 О тож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

Lo, this -- we searched it out -- it right, hearken; And thou, know for thyself!