1 І , побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

And having seen the multitudes, he went up to the mount, and he having sat down, his disciples came to him,

2 І , відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

and having opened his mouth, he was teaching them, saying:

3 Б лаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

`Happy the poor in spirit -- because theirs is the reign of the heavens.

4 Б лаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

`Happy the mourning -- because they shall be comforted.

5 Б лаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

`Happy the meek -- because they shall inherit the land.

6 Б лаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

`Happy those hungering and thirsting for righteousness -- because they shall be filled.

7 Б лаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

`Happy the kind -- because they shall find kindness.

8 Б лаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

`Happy the clean in heart -- because they shall see God.

9 Б лаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

`Happy the peacemakers -- because they shall be called Sons of God.

10 Б лаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

`Happy those persecuted for righteousness' sake -- because theirs is the reign of the heavens.

11 Б лаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

`Happy are ye whenever they may reproach you, and may persecute, and may say any evil thing against you falsely for my sake --

12 Р адійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

rejoice ye and be glad, because your reward great in the heavens, for thus did they persecute the prophets who were before you.

13 В и сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

`Ye are the salt of the land, but if the salt may lose savour, in what shall it be salted? for nothing is it good henceforth, except to be cast without, and to be trodden down by men.

14 В и світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

`Ye are the light of the world, a city set upon a mount is not able to be hid;

15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

nor do they light a lamp, and put it under the measure, but on the lamp-stand, and it shineth to all those in the house;

16 О так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

so let your light shine before men, that they may see your good works, and may glorify your Father who in the heavens.

17 Н е подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

`Do not suppose that I came to throw down the law or the prophets -- I did not come to throw down, but to fulfill;

18 П оправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

for, verily I say to you, till that the heaven and the earth may pass away, one iota or one tittle may not pass away from the law, till that all may come to pass.

19 Х то ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

`Whoever therefore may loose one of these commands -- the least -- and may teach men so, least he shall be called in the reign of the heavens, but whoever may do and may teach, he shall be called great in the reign of the heavens.

20 К ажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

`For I say to you, that if your righteousness may not abound above that of the scribes and Pharisees, ye may not enter to the reign of the heavens.

21 В и чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

`Ye heard that it was said to the ancients: Thou shalt not kill, and whoever may kill shall be in danger of the judgment;

22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

but I -- I say to you, that every one who is angry at his brother without cause, shall be in danger of the judgment, and whoever may say to his brother, Empty fellow! shall be in danger of the sanhedrim, and whoever may say, Rebel! shall be in danger of the gehenna of the fire.

23 Т ому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

`If, therefore, thou mayest bring thy gift to the altar, and there mayest remember that thy brother hath anything against thee,

24 з алиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

leave there thy gift before the altar, and go -- first be reconciled to thy brother, and then having come bring thy gift.

25 З о своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

`Be agreeing with thy opponent quickly, while thou art in the way with him, that the opponent may not deliver thee to the judge, and the judge may deliver thee to the officer, and to prison thou mayest be cast,

26 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

verily I say to thee, thou mayest not come forth thence till that thou mayest pay the last farthing.

27 В и чули, що сказано: Не чини перелюбу.

`Ye heard that it was said to the ancients: Thou shalt not commit adultery;

28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

but I -- I say to you, that every one who is looking on a woman to desire her, did already commit adultery with her in his heart.

29 К оли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

`But, if thy right eye doth cause thee to stumble, pluck it out and cast from thee, for it is good to thee that one of thy members may perish, and not thy whole body be cast to gehenna.

30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

`And, if thy right hand doth cause thee to stumble, cut it off, and cast from thee, for it is good to thee that one of thy members may perish, and not thy whole body be cast to gehenna.

31 Т акож сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

`And it was said, That whoever may put away his wife, let him give to her a writing of divorce;

32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

but I -- I say to you, that whoever may put away his wife, save for the matter of whoredom, doth make her to commit adultery; and whoever may marry her who hath been put away doth commit adultery.

33 Щ е ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

`Again, ye heard that it was said to the ancients: Thou shalt not swear falsely, but thou shalt pay to the Lord thine oaths;

34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

but I -- I say to you, not to swear at all; neither by the heaven, because it is the throne of God,

35 н і землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

nor by the earth, because it is His footstool, nor by Jerusalem, because it is a city of a great king,

36 н е клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

nor by thy head mayest thou swear, because thou art not able one hair to make white or black;

37 В аше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

but let your word be, Yes, Yes, No, No, and that which is more than these is of the evil.

38 В и чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

`Ye heard that it was said: Eye for eye, and tooth for tooth;

39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

but I -- I say to you, not to resist the evil, but whoever shall slap thee on thy right cheek, turn to him also the other;

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

and whoever is willing to take thee to law, and thy coat to take -- suffer to him also the cloak.

41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

`And whoever shall impress thee one mile, go with him two,

42 Х то просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

to him who is asking of thee be giving, and him who is willing to borrow from thee thou mayest not turn away.

43 В и чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

`Ye heard that it was said: Thou shalt love thy neighbor, and shalt hate thine enemy;

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

but I -- I say to you, Love your enemies, bless those cursing you, do good to those hating you, and pray for those accusing you falsely, and persecuting you,

45 щ об вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

that ye may be sons of your Father in the heavens, because His sun He doth cause to rise on evil and good, and He doth send rain on righteous and unrighteous.

46 К оли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

`For, if ye may love those loving you, what reward have ye? do not also the tax-gatherers the same?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

and if ye may salute your brethren only, what do ye abundant? do not also the tax-gatherers so?

48 О тож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

ye shall therefore be perfect, as your Father who in the heavens is perfect.