1 І , побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

Увидев народ, Он взошел на гору; и, когда сел, приступили к Нему ученики Его.

2 І , відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря:

3 Б лаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.

4 Б лаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блаженны плачущие, ибо они утешатся.

5 Б лаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.

6 Б лаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся.

7 Б лаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.

8 Б лаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят.

9 Б лаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими.

10 Б лаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное.

11 Б лаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и всячески неправедно злословить за Меня.

12 Р адійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Радуйтесь и веселитесь, ибо велика ваша награда на небесах: так гнали пророков, бывших прежде вас.

13 В и сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

Вы--соль земли. Если же соль потеряет силу, то чем сделаешь ее соленою? Она уже ни к чему негодна, как разве выбросить ее вон на попрание людям.

14 В и світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

Вы--свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы.

15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

И, зажегши свечу, не ставят ее под сосудом, но на подсвечнике, и светит всем в доме.

16 О так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего Небесного.

17 Н е подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

Не думайте, что Я пришел нарушить закон или пророков: не нарушить пришел Я, но исполнить.

18 П оправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

Ибо истинно говорю вам: доколе не прейдет небо и земля, ни одна иота или ни одна черта не прейдет из закона, пока не исполнится все.

19 Х то ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

Итак, кто нарушит одну из заповедей сих малейших и научит так людей, тот малейшим наречется в Царстве Небесном; а кто сотворит и научит, тот великим наречется в Царстве Небесном.

20 К ажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

Ибо, говорю вам, если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное.

21 В и чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

Вы слышали, что сказано древним: не убивай, кто же убьет, подлежит суду.

22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

А Я говорю вам, что всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему: 'рака', подлежит синедриону; а кто скажет: 'безумный', подлежит геенне огненной.

23 Т ому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

Итак, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя,

24 з алиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

оставь там дар твой пред жертвенником, и пойди прежде примирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой.

25 З о своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

Мирись с соперником твоим скорее, пока ты еще на пути с ним, чтобы соперник не отдал тебя судье, а судья не отдал бы тебя слуге, и не ввергли бы тебя в темницу;

26 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

истинно говорю тебе: ты не выйдешь оттуда, пока не отдашь до последнего кодранта.

27 В и чули, що сказано: Не чини перелюбу.

Вы слышали, что сказано древним: не прелюбодействуй.

28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

А Я говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с вожделением, уже прелюбодействовал с нею в сердце своем.

29 К оли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

Если же правый глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну.

30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

И если правая твоя рука соблазняет тебя, отсеки ее и брось от себя, ибо лучше для тебя, чтобы погиб один из членов твоих, а не все тело твое было ввержено в геенну.

31 Т акож сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

Сказано также, что если кто разведется с женою своею, пусть даст ей разводную.

32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

А Я говорю вам: кто разводится с женою своею, кроме вины прелюбодеяния, тот подает ей повод прелюбодействовать; и кто женится на разведенной, тот прелюбодействует.

33 Щ е ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

Еще слышали вы, что сказано древним: не преступай клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои.

34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

А Я говорю вам: не клянись вовсе: ни небом, потому что оно престол Божий;

35 н і землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

ни землею, потому что она подножие ног Его; ни Иерусалимом, потому что он город великого Царя;

36 н е клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

ни головою твоею не клянись, потому что не можешь ни одного волоса сделать белым или черным.

37 В аше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

Но да будет слово ваше: да, да; нет, нет; а что сверх этого, то от лукавого.

38 В и чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

Вы слышали, что сказано: око за око и зуб за зуб.

39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку твою, обрати к нему и другую;

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

и кто захочет судиться с тобою и взять у тебя рубашку, отдай ему и верхнюю одежду;

41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

и кто принудит тебя идти с ним одно поприще, иди с ним два.

42 Х то просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

Просящему у тебя дай, и от хотящего занять у тебя не отвращайся.

43 В и чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

Вы слышали, что сказано: люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего.

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

А Я говорю вам: любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас,

45 щ об вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

да будете сынами Отца вашего Небесного, ибо Он повелевает солнцу Своему восходить над злыми и добрыми и посылает дождь на праведных и неправедных.

46 К оли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

Ибо если вы будете любить любящих вас, какая вам награда? Не то же ли делают и мытари?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

И если вы приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не так же ли поступают и язычники?

48 О тож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

Итак будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.