1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

(108-1) ^^Начальнику хора. Псалом Давида.^^ Боже хвалы моей! не премолчи,

2 б о мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

(108-2) ибо отверзлись на меня уста нечестивые и уста коварные; говорят со мною языком лживым;

3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

(108-3) отвсюду окружают меня словами ненависти, вооружаются против меня без причины;

4 о бмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

(108-4) за любовь мою они враждуют на меня, а я молюсь;

5 в они віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

(108-5) воздают мне за добро злом, за любовь мою--ненавистью.

6 П остав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

(108-6) Поставь над ним нечестивого, и диавол да станет одесную его.

7 Я к буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

(108-7) Когда будет судиться, да выйдет виновным, и молитва его да будет в грех;

8 Н ехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

(108-8) да будут дни его кратки, и достоинство его да возьмет другой;

9 Б одай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

(108-9) дети его да будут сиротами, и жена его--вдовою;

10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

(108-10) да скитаются дети его и нищенствуют, и просят из развалин своих;

11 Б одай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

(108-11) да захватит заимодавец все, что есть у него, и чужие да расхитят труд его;

12 Щ об до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

(108-12) да не будет сострадающего ему, да не будет милующего сирот его;

13 Щ об на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

(108-13) да будет потомство его на погибель, и да изгладится имя их в следующем роде;

14 Б еззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

(108-14) да будет воспомянуто пред Господом беззаконие отцов его, и грех матери его да не изгладится;

15 Н ехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

(108-15) да будут они всегда в очах Господа, и да истребит Он память их на земле,

16 в орог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

(108-16) за то, что он не думал оказывать милость, но преследовал человека бедного и нищего и сокрушенного сердцем, чтобы умертвить его;

17 П олюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

(108-17) возлюбил проклятие, --оно и придет на него; не восхотел благословения, --оно и удалится от него;

18 З одягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

(108-18) да облечется проклятием, как ризою, и да войдет оно, как вода, во внутренность его и, как елей, в кости его;

19 Б одай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

(108-19) да будет оно ему, как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.

20 Ц е заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

(108-20) Таково воздаяние от Господа врагам моим и говорящим злое на душу мою!

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

(108-21) Со мною же, Господи, Господи, твори ради имени Твоего, ибо блага милость Твоя; спаси меня,

22 б о я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

(108-22) ибо я беден и нищ, и сердце мое уязвлено во мне.

23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

(108-23) Я исчезаю, как уклоняющаяся тень; гонят меня, как саранчу.

24 К оліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

(108-24) Колени мои изнемогли от поста, и тело мое лишилось тука.

25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

(108-25) Я стал для них посмешищем: увидев меня, кивают головами.

26 П оможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

(108-26) Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей,

27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

(108-27) да познают, что это--Твоя рука, и что Ты, Господи, соделал это.

28 Н ехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

(108-28) Они проклинают, а Ты благослови; они восстают, но да будут постыжены; раб же Твой да возрадуется.

29 Х ай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

(108-29) Да облекутся противники мои бесчестьем и, как одеждою, покроются стыдом своим.

30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

(108-30) И я громко буду устами моими славить Господа и среди множества прославлять Его,

31 б о стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

(108-31) ибо Он стоит одесную бедного, чтобы спасти его от судящих душу его.