1 С лухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

Внимай, небо, я буду говорить; и слушай, земля, слова уст моих.

2 Н ехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

Польется как дождь учение мое, как роса речь моя, как мелкий дождь на зелень, как ливень на траву.

3 Я к буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

Имя Господа прославляю; воздайте славу Богу нашему.

4 В ін Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

Он твердыня; совершенны дела Его, и все пути Его праведны; Бог верен, и нет неправды; Он праведен и истинен;

5 З іпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

но они развратились пред Ним, они не дети Его по своим порокам, род строптивый и развращенный.

6 Ч и тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

Сие ли воздаете вы Господу, народ глупый и несмысленный? не Он ли Отец твой, усвоил тебя, создал тебя и устроил тебя?

7 П ам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

Вспомни дни древние, помысли о летах прежних родов; спроси отца твоего, и он возвестит тебе, старцев твоих, и они скажут тебе.

8 Я к Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

Когда Всевышний давал уделы народам и расселял сынов человеческих, тогда поставил пределы народов по числу сынов Израилевых;

9 Б о частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

ибо часть Господа народ Его, Иаков наследственный удел Его.

10 З найшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

Он нашел его в пустыне, в степи печальной и дикой, ограждал его, смотрел за ним, хранил его, как зеницу ока Своего;

11 Я к гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

как орел вызывает гнездо свое, носится над птенцами своими, распростирает крылья свои, берет их и носит их на перьях своих,

12 т ак Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

так Господь один водил его, и не было с Ним чужого бога.

13 В ін його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

Он вознес его на высоту земли и кормил произведениями полей, и питал его медом из камня и елеем из твердой скалы,

14 м аслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

маслом коровьим и молоком овечьим, и туком агнцев и овнов Васанских и козлов, и тучною пшеницею, и ты пил вино, кровь виноградных ягод.

15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

И утучнел Израиль, и стал упрям; утучнел, отолстел и разжирел; и оставил он Бога, создавшего его, и презрел твердыню спасения своего.

16 Ч ужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

чуждыми они раздражили Его и мерзостями разгневали Его:

17 В они демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

приносили жертвы бесам, а не Богу, богам, которых они не знали, новым, пришли от соседей и о которых не помышляли отцы ваши.

18 З абуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

А Заступника, родившего тебя, ты забыл, и не помнил Бога, создавшего тебя.

19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

Господь увидел, и в негодовании пренебрег сынов Своих и дочерей Своих,

20 т а й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

и сказал: сокрою лице Мое от них увижу, какой будет конец их; ибо они род развращенный; дети, в которых нет верности;

21 Р оздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

они раздражили Меня не богом, суетными своими огорчили Меня: и Я раздражу их не народом, народом бессмысленным огорчу их;

22 Б о був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

ибо огонь возгорелся во гневе Моем, жжет до ада преисподнего, и поядает землю и произведения ее, и попаляет основания гор;

23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

соберу на них бедствия и истощу на них стрелы Мои:

24 Б удуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

истощены голодом, истреблены горячкою и лютою заразою; и пошлю на них зубы зверей и яд ползающих по земле;

25 Н адворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

извне будет губить их меч, а в домах ужас--и юношу, и девицу, и грудного младенца, и покрытого сединою старца.

26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

Я сказал бы: рассею их и изглажу из среды людей память о них;

27 т а це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

но отложил это ради озлобления врагов, чтобы враги его не возомнили и не сказали: наша рука высока, и не Господь сделал все сие.

28 Б о вони люд безрадний, і нема в них розумування.

Ибо они народ, потерявший рассудок, и нет в них смысла.

29 К оли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

О, если бы они рассудили, подумали о сем, уразумели, что с ними будет!

30 Я к може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

Как бы мог один преследовать тысячу и двое прогонять тьму, если бы Заступник их не предал их, и Господь не отдал их!

31 Н е така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

Ибо заступник их не таков, как наш Заступник; сами враги наши судьи в том.

32 Б о їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

Ибо виноград их от виноградной лозы Содомской и с полей Гоморрских; ягоды их ягоды ядовитые, грозды их горькие;

33 в ино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

вино их яд драконов и гибельная отрава аспидов.

34 Ч и замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

Не сокрыто ли это у Меня? не запечатано ли в хранилищах Моих?

35 М оя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

У Меня отмщение и воздаяние, когда поколеблется нога их; ибо близок день погибели их, скоро наступит уготованное для них.

36 Б о розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

Но Господь будет судить народ Свой и над рабами Своими умилосердится, когда Он увидит, что рука их ослабела, и не стало ни заключенных, ни оставшихся.

37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

Тогда скажет: где боги их, твердыня, на которую они надеялись,

38 щ о їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

которые ели тук жертв их пили вино возлияний их? пусть они восстанут и помогут вам, пусть будут для вас покровом!

39 П обачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

Видите ныне, что это Я, Я--и нет Бога, кроме Меня: Я умерщвляю и оживляю, Я поражаю и Я исцеляю, и никто не избавит от руки Моей.

40 Б о до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

Я подъемлю к небесам руку Мою и говорю: живу Я во век!

41 П оправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

Когда изострю сверкающий меч Мой, и рука Моя приимет суд, то отмщу врагам Моим и ненавидящим Меня воздам;

42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

упою стрелы Мои кровью, и меч Мой насытится плотью, кровью убитых и пленных, головами начальников врага.

43 Р адійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

Веселитесь, язычники, с народом Его; ибо Он отмстит за кровь рабов Своих, и воздаст мщение врагам Своим, и очистит землю Свою народ Свой!

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

И пришел Моисей и изрек все слова песни сей вслух народа, он и Иисус, сын Навин.

45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

Когда Моисей изрек все слова сии всему Израилю,

46 т о сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

тогда сказал им: положите на сердце ваше все слова, которые я объявил вам сегодня, и завещевайте их детям своим, чтобы они старались исполнять все слова закона сего;

47 Б о це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

ибо это не пустое для вас, но это жизнь ваша, и чрез это вы долгое время пробудете на той земле, в которую вы идете чрез Иордан, чтоб овладеть ею.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

И говорил Господь Моисею в тот же самый день и сказал:

49 В ийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

взойди на сию гору Аварим, на гору Нево, которая в земле Моавитской, против Иерихона, и посмотри на землю Ханаанскую, которую я даю во владение сынам Израилевым;

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

и умри на горе, на которую ты взойдешь, и приложись к народу твоему, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор, и приложился к народу своему,

51 з а те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

за то, что вы согрешили против Меня среди сынов Израилевых при водах Меривы в Кадесе, в пустыне Син, за то, что не явили святости Моей среди сынов Израилевых;

52 Б о знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.

пред ты увидишь землю, а не войдешь туда, в землю, которую Я даю сынам Израилевым.