1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти--дня рождения.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит к своему сердцу.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Сердце мудрых--в доме плача, а сердце глупых--в доме веселья.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это--суета!

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Не говори: 'отчего это прежние дни были лучше нынешних?', потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

потому что под сенью ее под сенью серебра; но превосходство знания в мудрость дает жизнь владеющему ею.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Все это испытал я мудростью; я сказал: 'буду я мудрым'; но мудрость далека от меня.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Далеко то, что было, и глубоко--глубоко: кто постигнет его?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, --

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она--сеть, и сердце ее--силки, руки ее--оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Чего еще искала душа моя, и я не нашел? --Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщину между всеми ими не нашел.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.