1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Es mejor gozar de buena fama que gozar de un buen perfume. Es mejor el día en que se muere que el día en que se nace.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Es mejor asistir a un funeral que presentarse en un banquete, pues nuestra vida termina con la muerte y los que vivimos debemos recordarlo.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Es mejor estar triste que estar alegre; un rostro triste le viene bien al corazón.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Los sabios tienen presente la muerte; los necios sólo piensan en divertirse.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Es mejor oír la reprensión de los sabios que oír las alabanzas de los necios.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Espinos que crepitan bajo una olla en el fuego: ¡así resuenan las carcajadas de los necios! ¡Y también esto es vanidad!

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Ciertamente la opresión aturde al sabio, y el soborno corrompe el corazón.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Es mejor terminar un negocio que comenzarlo. Es mejor ser humilde que ser arrogante.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

No dejes que el enojo te haga perder la cabeza. Sólo en el pecho de los necios halla lugar el enojo.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Nunca preguntes por qué todo tiempo pasado fue mejor. Esa pregunta no refleja nada de sabiduría.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Buena es la ciencia con herencia, y provechosa para los que ven el sol.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Buen escudo son la ciencia y las riquezas, pero la sabiduría es más provechosa porque da vida a quienes la tienen.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Mira y admira las obras de Dios: ¿quién podría enderezar lo que él ha torcido?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Cuando te llegue un buen día, disfruta de él; y cuando te llegue un mal día, piensa que Dios es el autor de uno y de otro, y que los mortales nunca sabremos lo que vendrá después.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Todo esto lo he visto durante mi vana vida: Hay gente honrada que muere por ser honrada, y hay gente malvada que por su maldad alarga su vida.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

No hay que ser demasiado honrado, ni ser tampoco demasiado sabio; ¿por qué habríamos de hacernos daño?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

No hagas mucho mal, ni seas insensato; ¿para qué morir antes de tiempo?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Bien está que tomes esto, sin soltar aquello; si temes a Dios, te irá bien en todo.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

La sabiduría da al sabio más fuerza que diez hombres fuertes a una ciudad.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

No hay en la tierra nadie tan justo que siempre haga el bien y nunca peque.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

No permitas que tu corazón se fije en todo lo que se dice. Así no oirás a tu siervo cuando hable mal de ti.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Aunque en lo íntimo sabes que, muchas veces, también tú has hablado mal de otros.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Por medio de la sabiduría, todo esto lo puse a prueba, y me dije: «Voy a ser sabio.» ¡Pero la sabiduría se apartó de mí!

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Lo que antes fue, está muy distante; y lo que está muy profundo, ¿quién puede encontrarlo?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Dirigí entonces mi atención hacia el conocimiento, el estudio y la investigación de la sabiduría y el razonamiento, para conocer la maldad de la insensatez y el desvarío del error,

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

y me encontré con que la mujer cuyo corazón es un lazo y una red, y cuyas manos son ligaduras, es más amarga que la muerte. El que agrada a Dios se libra de ella, pero el pecador se vuelve su prisionero.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Tales han sido mis hallazgos, al ponderar las cosas una por una para hallarles su razón de ser. —Palabras del Predicador.

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Sin embargo, todavía no he encontrado lo que ando buscando. Entre mil hombres ya he encontrado uno, pero entre todas las mujeres todavía no he hallado una sola.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Lo único que he encontrado es que Dios hizo perfecto al género humano, pero éste se ha buscado demasiados problemas.