1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

»¿Sabes tú cuándo paren las cabras del monte? ¿Has visto acaso nacer a los cervatillos?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

¿Sabes cuántos meses dura su preñez, y cuándo los cervatos tienen que nacer?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Para que nazcan, la cierva se encorva, y en cuando nace su cría se calma su dolor.

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Y los cervatos crecen, y se hacen fuertes, y se apartan de la madre para nunca volver.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

»¿Quién ha criado libre al asno montés? ¿Quién lo liberó de sus ataduras?

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Fui yo quien lo hizo habitar en la soledad, quien le dio el páramo por hábitat.

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

La ciudad y sus tumultos le resultan divertidos; no sabe obedecer los gritos de los arrieros.

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Busca pastos en los altos montes, y hace de toda hierba su alimento.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

»¿Y acaso el búfalo querrá servirte? ¿Se quedará tranquilo en tu pesebre?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

¿Podrás ponerle un yugo para trabajar la tierra? ¿Hará surcos en el valle porque se lo mandas tú?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

¿Podrás confiar en su gran fuerza? ¿Crees que puedes confiarle tus labores?

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

¿Podrás encargarle que recoja tu semilla, y que la amontone en tu granero?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

»El avestruz agita su bello plumaje, que no es tan bello como el del pavo real.

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Pone huevos, y luego los abandona, y los deja calentar bajo el polvo de la tierra.

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

No le importa que alguien los aplaste, ni que las bestias del campo los destrocen.

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Es cruel con sus polluelos, como si no fueran suyos, no piensa que su trabajo pudo haber sido en vano.

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Y es que yo no lo doté de sabiduría; tampoco lo doté de gran inteligencia,

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

¡pero en cuanto emprende la carrera se burla del caballo y de su jinete!

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

»¿Acaso tú dotaste al caballo de su fuerza? ¿Cubriste acaso su cuello de ondulantes crines?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

¿Puedes asustarlo, como si fuera una langosta? ¡Si un resoplido suyo asusta a cualquiera!

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Tan fuerte es que escarba el suelo con sus cascos, y así se apresta a entrar en combate.

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Nada le espanta, a nada le teme, ni se arredra ante la espada.

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Suenan a su lado las flechas en la aljaba, brillan las lanzas, chocan las jabalinas,

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

pero él, impetuoso, escarba la tierra, sin que le asusten los toques de trompeta.

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Más bien, el sonido del clarín lo excita, y a la distancia percibe los olores del combate, el griterío y las órdenes de ataque.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

»¿Acaso por órdenes tuyas vuela el gavilán, y tiende el vuelo para dirigirse al sur?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

¿Acaso por mandato tuyo se remonta el águila, y pone su nido en lo alto de las rocas?

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Su nido se halla en los altos montes, en la punto de los más altos peñascos.

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Con sus dos potentes ojos, desde lejos acecha a su presa,

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

y alimenta a sus polluelos con la sangre de su presa. “Donde hay un cadáver, hay un águila.”»