1 Т ими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

Por esos días volvió a reunirse una gran multitud. Como no tenían qué comer, Jesús llamó a sus discípulos y les dijo:

2 Ж аль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

«Esta gente me parte el corazón. Hace ya tres días que están conmigo, y no tienen qué comer.

3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

Si los mando a sus casas en ayunas, podrían desmayarse en el camino, pues algunos de ellos han venido de muy lejos.»

4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Sus discípulos le respondieron: «¿Y dónde vamos a conseguirles pan suficiente en un lugar tan apartado como éste?»

5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Jesús les preguntó: «¿Cuántos panes tienen ustedes?» Y ellos respondieron: «Siete.»

6 Т оді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Entonces Jesús mandó a la multitud que se recostara en el suelo, luego tomó los siete panes, y después de dar gracias los partió y se los dio a sus discípulos, para que ellos los repartieran entre la multitud. Ellos así lo hicieron.

7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

Tenían también unos cuantos pescaditos, así que Jesús los bendijo y mandó también que los repartieran.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

Toda la gente comió hasta quedar satisfecha y, cuando recogieron lo que sobró, llenaron siete canastas.

9 А їдців було тисяч з чотири!

Los que comieron eran como cuatro mil. Luego Jesús los despidió

10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

y enseguida entró en la barca con sus discípulos para irse a la región de Dalmanuta. La demanda de una señal

11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Los fariseos llegaron y comenzaron a discutir con él, y para ponerlo a prueba le pidieron que hiciera una señal del cielo.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

Lanzando un profundo suspiro, Jesús dijo: «¿Por qué pide esta gente una señal? De cierto les digo que ninguna señal se le concederá.»

13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Los dejó entonces, y volvió a entrar en la barca para irse a la otra orilla. La levadura de los fariseos

14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Los discípulos se habían olvidado de llevar comida, así que en la barca sólo tenían un pan.

15 А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Jesús les mandó: «Abran los ojos y cuídense de la levadura de los fariseos, y también de la levadura de Herodes.»

16 В они ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Ellos se decían entre sí: «Lo dice porque no trajimos pan.»

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Pero Jesús se dio cuenta y les dijo: «¿Por qué discuten de que no tienen pan? ¿Todavía no entienden ni se dan cuenta? ¿Todavía tienen cerrada la mente?

18 М авши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

¿Tienen ojos, pero no ven? ¿Tienen oídos, pero no oyen? ¿Acaso ya no se acuerdan?

19 к оли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

Cuando repartí los cinco panes entre los cinco mil, ¿cuántas cestas llenas del pan que sobró recogieron?» Y ellos dijeron: «Doce.»

20 А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

«Y cuando repartí los siete panes entre los cuatro mil, ¿cuántas canastas llenas del pan que sobró recogieron?» Ellos respondieron: «Siete.»

21 І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

Entonces les dijo: «¿Y cómo es que todavía no entienden?» Un ciego sanado en Betsaida

22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Cuando fueron a Betsaida, le llevaron un ciego y le rogaron que lo tocara.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

Jesús tomó la mano del ciego y lo llevó fuera de la aldea. Allí escupió en los ojos del ciego, y luego le puso las manos encima y le preguntó: «¿Puedes ver algo?»

24 І , зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

El ciego levantó los ojos y dijo: «Veo gente. Parecen árboles que caminan.»

25 П отім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Jesús le puso otra vez las manos sobre los ojos, y el ciego recobró la vista y pudo ver a todos de lejos y con claridad.

26 І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Jesús lo envió a su casa, y le dijo: «No vayas ahora a la aldea.» La confesión de Pedro

27 П отому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Jesús y sus discípulos fueron entonces a las aldeas de Cesarea de Filipo. En el camino, Jesús les preguntó: «¿Quién dice la gente que soy yo?»

28 В они ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Ellos respondieron: «Unos dicen que eres Juan el Bautista; otros, que Elías; y otros más, que alguno de los profetas.»

29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

Entonces él les preguntó: «Y ustedes, ¿quién dicen que soy?» Pedro le respondió: «Tú eres el Cristo.»

30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

Pero él les mandó que no dijeran nada a nadie acerca de él. Jesús anuncia su muerte

31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

Jesús comenzó entonces a enseñarles que era necesario que el Hijo del Hombre sufriera mucho y fuera desechado por los ancianos, los principales sacerdotes y los escribas, y que tenía que morir y resucitar después de tres días.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Esto se lo dijo con toda franqueza. Pero Pedro lo llevó aparte y comenzó a reconvenirlo.

33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

Entonces Jesús se volvió a ver a los discípulos, y reprendió a Pedro. Le dijo: «¡Aléjate de mi vista, Satanás! ¡Tú no piensas en las cosas de Dios sino en cuestiones humanas!»

34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Luego llamó a la gente y a sus discípulos, y les dijo: «Si alguno quiere seguirme, niéguese a sí mismo, tome su cruz, y sígame.

35 Б о хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Porque todo el que quiera salvar su vida, la perderá, y todo el que pierda su vida por causa de mí y del evangelio, la salvará.

36 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Porque ¿de qué le sirve a uno ganarse todo el mundo, si pierde su alma?

37 А бо що назамін дасть людина за душу свою?

¿O qué puede dar uno a cambio de su alma?

38 Б о хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

»Si en esta generación adúltera y pecadora alguien se avergüenza de mí y de mis palabras, también el Hijo del Hombre se avergonzará de él, cuando venga en la gloria de su Padre con los santos ángeles.»