1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

Cuando llegó la mañana, todos los principales sacerdotes y los ancianos del pueblo se confabularon contra Jesús, para condenarlo a muerte.

2 І , зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Lo ataron y se lo llevaron para entregárselo a Poncio Pilato, el gobernador. Muerte de Judas

3 Т оді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Cuando Judas, el que lo había traicionado, vio que Jesús había sido condenado, se arrepintió y devolvió las treinta monedas de plata a los principales sacerdotes y a los ancianos.

4 т а й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

Les dijo: «He pecado al entregar sangre inocente.» Pero ellos le dijeron: «¿A nosotros qué nos importa? ¡Allá tú!»

5 І , кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Entonces Judas arrojó en el templo las monedas de plata, y después de eso salió y se ahorcó.

6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Los principales sacerdotes tomaron las monedas y dijeron: «No está bien echarlas en el tesoro de las ofrendas, porque es el precio de sangre derramada.»

7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Y después de ponerse de acuerdo, compraron con ellas el campo del alfarero, para sepultar allí a los extranjeros.

8 ч ому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Por eso hasta el día de hoy aquel campo se llama «Campo de sangre».

9 Т оді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Así se cumplió lo dicho por el profeta Jeremías: «Y tomaron las treinta monedas de plata, que es el precio estimado por los hijos de Israel,

10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

y las usaron para comprar el campo del alfarero, como me ordenó el Señor.» Pilato interroga a Jesús

11 І сус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Jesús estaba en pie ante el gobernador, y éste le preguntó: «¿Eres tú el Rey de los judíos?» Jesús le respondió: «Tú lo dices.»

12 К оли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Pero ante las acusaciones de los principales sacerdotes y de los ancianos no respondió nada.

13 Т оді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Entonces Pilato le preguntó: «¿No oyes de cuántas cosas te acusan?»

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Pero Jesús no le respondió ni una palabra, de tal manera que el gobernador se quedó muy asombrado. Jesús es sentenciado a muerte

15 М ав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Ahora bien, en el día de la fiesta el gobernador acostumbraba poner en libertad a un preso, el que el pueblo quisiera.

16 Б ув тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

En aquel momento tenían un preso muy famoso, llamado Barrabás.

17 І , як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Pilato se reunió con ellos y les preguntó: «¿A quién quieren que les suelte: a Barrabás, o a Jesús, al que llaman el Cristo?»

18 Б о він знав, що Його через заздрощі видали.

Y es que Pilato sabía que ellos lo habían entregado por envidia.

19 К оли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Mientras él estaba sentado en el tribunal, su mujer mandó a decirle: «No tengas nada que ver con ese justo, pues por causa de él hoy he tenido un sueño terrible.»

20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Pero los principales sacerdotes y los ancianos persuadieron a la multitud de que pidieran a Barrabás, y que mataran a Jesús.

21 Н амісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

El gobernador les preguntó: «¿A cuál de los dos quieren que les suelte?» Y ellos dijeron: «¡A Barrabás!»

22 П илат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Pilato les preguntó: «¿Qué debo hacer entonces con Jesús, al que llaman el Cristo?» Y todos le dijeron: «¡Que lo crucifiquen!»

23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Y el gobernador les dijo: «Pero ¿qué mal ha hecho?» Pero ellos gritaban aún más, y decían: «¡Que lo crucifiquen!»

24 І , як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Al ver Pilato que no conseguía nada, sino que se armaba más alboroto, tomó agua, se lavó las manos en presencia del pueblo, y dijo: «Allá ustedes. Yo me declaro inocente de la muerte de este justo.»

25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Y todo el pueblo respondió: «¡Que recaiga su muerte sobre nosotros y sobre nuestros hijos!»

26 Т оді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Entonces les soltó a Barrabás, y luego de azotar a Jesús lo entregó para que lo crucificaran.

27 Т оді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Los soldados del gobernador llevaron a Jesús al pretorio, y alrededor de él reunieron a toda la compañía;

28 І , роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

luego lo desnudaron, le echaron encima un manto escarlata;

29 І , сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

sobre la cabeza le pusieron una corona tejida de espinas, y en la mano derecha le pusieron una caña; entonces se arrodillaron delante de él, y burlonamente le decían: «¡Salve, Rey de los judíos!»

30 І , плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Además, le escupían y con una caña le golpeaban la cabeza.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Después de burlarse de él, le quitaron el manto, le pusieron sus vestidos, y lo llevaron para crucificarlo. Crucifixión y muerte de Jesús

32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Al salir de allí, se encontraron con un hombre de Cirene que se llamaba Simón, y lo obligaron a llevar la cruz.

33 І , прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

Llegaron a un lugar llamado Gólgota, que significa «Lugar de la Calavera»,

34 д али Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

y allí le dieron a beber vinagre mezclado con hiel; pero Jesús, después de haberlo probado, no quiso beberlo.

35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

Después de que lo crucificaron, echaron suertes para repartirse sus vestidos, con lo que se cumplió lo dicho por el profeta: «Se repartieron mis vestidos, y sobre mi ropa echaron suertes.»

36 І , посідавши, стерегли Його там.

Luego se sentaron a custodiarlo.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Sobre su cabeza pusieron su causa escrita: «ÉSTE ES JESÚS, EL REY DE LOS JUDÍOS».

38 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Junto a él crucificaron también a dos ladrones, uno a la derecha y otro a la izquierda.

39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

Los que pasaban lo insultaban, y mientras meneaban la cabeza

40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

decían: «Tú, que derribas el templo y en tres días lo reedificas, sálvate a ti mismo. Si eres Hijo de Dios, desciende de la cruz.»

41 Т ак само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Del mismo modo, también se burlaban de él los principales sacerdotes, los escribas, los fariseos y los ancianos. Decían:

42 В ін інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

«Salvó a otros, pero a sí mismo no puede salvarse. Si es el Rey de Israel, que baje ahora de la cruz, y creeremos en él.

43 П окладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Ya que él confió en Dios, pues que Dios lo libre ahora, si lo quiere. Porque él ha dicho: “Soy Hijo de Dios.”»

44 Т акож насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Y también lo insultaban los ladrones que estaban crucificados con él.

45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Desde el mediodía y hasta las tres de la tarde hubo tinieblas sobre toda la tierra.

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Cerca de las tres de la tarde, Jesús clamó a gran voz. Decía: «Elí, Elí, ¿lema sabactani?», es decir, «Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?»

47 Д ехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Algunos de los que estaban allí, decían al oírlo: «Está llamando a Elías.»

48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Al instante, uno de ellos corrió y tomó una esponja, la empapó en vinagre y, poniéndola en una caña, le dio a beber.

49 І нші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Los otros decían: «Deja, veamos si Elías viene a librarlo.»

50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Pero Jesús, después de clamar nuevamente a gran voz, entregó el espíritu.

51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

En ese momento el velo del templo se rasgó en dos, de arriba hacia abajo; la tierra tembló, las rocas se partieron,

52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

los sepulcros se abrieron, y muchos cuerpos de santos, que ya habían muerto, volvieron a vivir.

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

Después de la resurrección de Jesús, éstos salieron de sus sepulcros y fueron a la santa ciudad, donde se aparecieron a muchos.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Al ver el terremoto y las cosas que habían sucedido, el centurión y los que estaban con él custodiando a Jesús se llenaron de miedo, y dijeron: «¡En verdad, éste era Hijo de Dios!»

55 Б уло там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

Muchas mujeres, que desde Galilea habían seguido a Jesús para servirlo, estaban allí mirando de lejos.

56 М іж ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Entre ellas estaban María Magdalena, María la madre de Jacobo y de José, y la madre de los hijos de Zebedeo. Jesús es sepultado

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Cuando llegó la noche, un hombre rico de Arimatea que se llamaba José, y que también había sido discípulo de Jesús,

58 В ін прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

fue a hablar con Pilato para pedirle el cuerpo de Jesús. Y Pilato ordenó que se lo entregaran.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

José tomó el cuerpo, lo envolvió en una sábana limpia,

60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

y lo puso en su sepulcro nuevo, que había sido cavado en una peña. Después de hacer rodar una gran piedra a la entrada del sepulcro, se fue.

61 Б ула ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

María Magdalena y la otra María se quedaron sentadas delante del sepulcro. La guardia ante la tumba

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Al día siguiente, que es el día después de la preparación, los principales sacerdotes y los fariseos se reunieron ante Pilato

63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

y le dijeron: «Señor, nos acordamos que, cuando aún vivía, aquel engañador dijo: “Después de tres días resucitaré.”

64 З вели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Por lo tanto, manda asegurar el sepulcro hasta el tercer día; no sea que sus discípulos vayan de noche y se lleven el cuerpo, y luego digan al pueblo: “¡Resucitó de entre los muertos!” Porque entonces el último engaño sería peor que el primero.»

65 В ідказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Y Pilato les dijo: «Ahí tienen una guardia. Vayan y aseguren el sepulcro como sepan hacerlo.»

66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Entonces ellos fueron y aseguraron el sepulcro, sellando la piedra y poniendo la guardia.