1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

Poi, venuta la mattina, tutti i capi dei sacerdoti e gli anziani del popolo tennero consiglio contro Gesù per farlo morire.

2 І , зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

E, legatolo, lo portarono via e lo consegnarono a Pilato, il governatore. Vano rimorso di Giuda

3 Т оді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Allora Giuda, che l’aveva tradito, vedendo che Gesù era stato condannato, si pentì e riportò i trenta sicli d’argento ai capi dei sacerdoti e agli anziani,

4 т а й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

dicendo: «Ho peccato, consegnandovi sangue innocente». Ma essi dissero: «Che c’importa? Pensaci tu».

5 І , кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Ed egli, buttati i sicli nel tempio, si allontanò e andò a impiccarsi.

6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Ma i capi dei sacerdoti, presi quei sicli, dissero: «Non è lecito metterli nel tesoro delle offerte, perché sono prezzo di sangue».

7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

E, tenuto consiglio, comprarono con quel denaro il campo del vasaio perché servisse per la sepoltura degli stranieri.

8 ч ому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Perciò quel campo, fino al giorno d’oggi, è stato chiamato «Campo di sangue».

9 Т оді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Allora si adempì quello che era stato detto dal profeta Geremia: «E presero i trenta sicli d’argento, il prezzo di colui che era stato venduto, come era stato valutato dai figli d’Israele,

10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

e li diedero per il campo del vasaio, come me l’aveva ordinato il Signore». Gesù davanti a Pilato

11 І сус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Gesù comparve davanti al governatore e il governatore lo interrogò, dicendo: «Sei tu il re dei Giudei?» Gesù disse: «Tu lo dici».

12 К оли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

E, accusato dai capi dei sacerdoti e dagli anziani, non rispose nulla.

13 Т оді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Allora Pilato gli disse: «Non senti quante cose testimoniano contro di te?»

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Ma egli non gli rispose neppure una parola; e il governatore se ne meravigliava molto. Gesù o Barabba?

15 М ав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Ogni festa di Pasqua il governatore era solito liberare un carcerato, quello che la folla voleva.

16 Б ув тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Avevano allora un noto carcerato di nome Barabba.

17 І , як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Essendo dunque radunati, Pilato domandò loro: «Chi volete che vi liberi, Barabba o Gesù detto Cristo?»

18 Б о він знав, що Його через заздрощі видали.

Perché egli sapeva che glielo avevano consegnato per invidia.

19 К оли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Mentre egli sedeva in tribunale, la moglie gli mandò a dire: «Non aver nulla a che fare con quel giusto, perché oggi ho sofferto molto in sogno per causa sua».

20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Ma i capi dei sacerdoti e gli anziani persuasero la folla a chiedere Barabba e a far morire Gesù.

21 Н амісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

E il governatore si rivolse di nuovo a loro, dicendo: «Quale dei due volete che vi liberi?» E quelli dissero: «Barabba».

22 П илат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

E Pilato a loro: «Che farò dunque di Gesù detto Cristo?» Tutti risposero: «Sia crocifisso».

23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Ma egli riprese: «Che male ha fatto?» Ma quelli sempre più gridavano: «Sia crocifisso!»

24 І , як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Pilato, vedendo che non otteneva nulla ma che si sollevava un tumulto, prese dell’acqua e si lavò le mani in presenza della folla, dicendo: «Io sono innocente di questo sangue; pensateci voi».

25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

E tutto il popolo rispose: «Il suo sangue ricada su di noi e sui nostri figli».

26 Т оді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Allora egli liberò loro Barabba; e, dopo aver fatto flagellare Gesù, lo consegnò perché fosse crocifisso. Gesù coronato di spine

27 Т оді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Allora i soldati del governatore portarono Gesù nel pretorio e radunarono attorno a lui tutta la coorte.

28 І , роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

E, spogliatolo, gli misero addosso un manto scarlatto;

29 І , сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

intrecciata una corona di spine, gliela posero sul capo e gli misero una canna nella mano destra e, inginocchiandosi davanti a lui, lo schernivano, dicendo: «Salve, re dei Giudei!»

30 І , плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

E gli sputavano addosso, prendevano la canna e gli percuotevano il capo.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

E, dopo averlo schernito, lo spogliarono del manto e lo rivestirono dei suoi abiti; poi lo condussero via per crocifiggerlo. La crocifissione di Gesù

32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Mentre uscivano, trovarono un uomo di Cirene, chiamato Simone, e lo costrinsero a portare la croce di Gesù.

33 І , прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

E giunti a un luogo detto Golgota, che vuol dire «luogo del teschio»,

34 д али Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

gli diedero da bere del vino mescolato con fiele; ma Gesù, assaggiatolo, non volle berne.

35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

Poi, dopo averlo crocifisso, spartirono i suoi vestiti tirando a sorte;

36 І , посідавши, стерегли Його там.

e, postisi a sedere, gli facevano la guardia.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Al di sopra del capo gli posero scritto il motivo della condanna: «Questo è Gesù, il re dei Giudei».

38 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Allora furono crocifissi con lui due ladroni, uno a destra e l’altro a sinistra.

39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

E quelli che passavano di là lo ingiuriavano, scuotendo il capo e dicendo:

40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

«Tu che distruggi il tempio e in tre giorni lo ricostruisci, salva te stesso! Se tu sei Figlio di Dio, scendi giù dalla croce!»

41 Т ак само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Così pure, i capi dei sacerdoti con gli scribi e gli anziani, beffandosi, dicevano:

42 В ін інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

«Ha salvato altri e non può salvare se stesso! È il re d’Israele; scenda ora giù dalla croce, e noi crederemo in lui.

43 П окладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Si è confidato in Dio: lo liberi ora, se lo gradisce, poiché ha detto: “Sono Figlio di Dio”».

44 Т акож насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

E nello stesso modo lo insultavano anche i ladroni crocifissi con lui. Morte di Gesù

45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Dall’ora sesta si fecero tenebre su tutto il paese, fino all’ora nona.

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

E, verso l’ora nona, Gesù gridò a gran voce: «Elì, Elì, lamà sabactàni?», cioè: «Dio mio, Dio mio, perché mi hai abbandonato?»

47 Д ехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Alcuni dei presenti, udito ciò, dicevano: «Costui chiama Elia».

48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

E subito uno di loro corse a prendere una spugna e, inzuppatala di aceto, la pose in cima a una canna e gli diede da bere.

49 І нші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Ma gli altri dicevano: «Lascia, vediamo se Elia viene a salvarlo».

50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

E Gesù, avendo di nuovo gridato con gran voce, rese lo spirito.

51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

Ed ecco, la cortina del tempio si squarciò in due, da cima a fondo, la terra tremò, le rocce si schiantarono,

52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

le tombe s’aprirono e molti corpi dei santi, che dormivano, risuscitarono;

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

e, usciti dai sepolcri dopo la risurrezione di lui, entrarono nella città santa e apparvero a molti.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Il centurione e quelli che con lui facevano la guardia a Gesù, visto il terremoto e le cose avvenute, furono presi da grande spavento e dissero: «Veramente costui era Figlio di Dio».

55 Б уло там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

C’erano là molte donne che guardavano da lontano; esse avevano seguito Gesù dalla Galilea per assisterlo;

56 М іж ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

tra di loro erano Maria Maddalena, Maria, madre di Giacomo e di Giuseppe, e la madre dei figli di Zebedeo. Seppellimento di Gesù

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Fattosi sera, venne un uomo ricco di Arimatea, chiamato Giuseppe, il quale era diventato anche lui discepolo di Gesù.

58 В ін прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Questi, presentatosi a Pilato, chiese il corpo di Gesù. Allora Pilato comandò che gli fosse dato.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

Giuseppe prese il corpo, lo avvolse in un lenzuolo pulito

60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

e lo depose nella propria tomba nuova, che aveva fatto scavare nella roccia. Poi, dopo aver rotolato una grande pietra contro l’apertura del sepolcro, se ne andò.

61 Б ула ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Maria Maddalena e l’altra Maria erano lì, sedute di fronte al sepolcro. Il sepolcro sigillato e custodito

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

L’indomani, che era il giorno successivo alla Preparazione, i capi dei sacerdoti e i farisei si riunirono da Pilato, dicendo:

63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

«Signore, ci siamo ricordati che quel seduttore, mentre viveva ancora, disse: “Dopo tre giorni risusciterò”.

64 З вели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Ordina dunque che il sepolcro sia sicuramente custodito fino al terzo giorno; perché i suoi discepoli non vengano a rubarlo e dicano al popolo: “È risuscitato dai morti”; così l’ultimo inganno sarebbe peggiore del primo».

65 В ідказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Pilato disse loro: «Avete delle guardie. Andate, assicurate la sorveglianza come credete».

66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Ed essi andarono ad assicurare il sepolcro, sigillando la pietra e mettendovi la guardia.