1 Ч ого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Perché questo tumulto fra le nazioni, e perché meditano i popoli cose vane?

2 З емні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

I re della terra si danno convegno e i prìncipi congiurano insieme contro il Signore e contro il suo Unto, dicendo:

3 П озриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

«Spezziamo i loro legami e liberiamoci dalle loro catene».

4 А ле Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Colui che siede nei cieli ne riderà; il Signore si farà beffe di loro.

5 В ін тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Egli parlerà loro nella sua ira e nel suo furore li renderà smarriti:

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

«Sono io», dirà, «che ho stabilito il mio re sopra Sion, il mio monte santo».

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Io annuncerò il decreto. Il Signore mi ha detto: «Tu sei mio figlio, oggi io ti ho generato.

8 Ж адай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Chiedimi, e io ti darò in eredità le nazioni e in possesso le estremità della terra.

9 Т и їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Tu le spezzerai con una verga di ferro; tu le frantumerai come un vaso d’argilla».

10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Ora, o re, siate saggi; lasciatevi correggere, o giudici della terra.

11 С лужіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Servite il Signore con timore e gioite con tremore.

12 Ш ануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Rendete omaggio al figlio, affinché il Signore non si adiri e voi non periate nella vostra via, perché improvvisa l’ira sua potrebbe divampare. Beati tutti quelli che confidano in lui!