1 К оли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

Dopo alcuni giorni Gesù entrò di nuovo in Capernaum. Si seppe che era in casa,

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.

e si radunò tanta gente che neppure lo spazio davanti alla porta la poteva contenere. Egli annunciava loro la parola.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

E vennero a lui alcuni con un paralitico portato da quattro uomini.

4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

Non potendo farlo giungere fino a lui a causa della folla, scoperchiarono il tetto dalla parte dov’era Gesù; e, fattavi un’apertura, calarono il lettuccio sul quale giaceva il paralitico.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

Gesù, veduta la loro fede, disse al paralitico: «Figliolo, i tuoi peccati sono perdonati».

6 Т ам же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

Erano seduti là alcuni scribi e ragionavano così in cuor loro:

7 Ч ого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

«Perché costui parla in questa maniera? Egli bestemmia! Chi può perdonare i peccati, se non uno solo, cioè Dio?»

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

Ma Gesù capì subito, con il suo spirito, che essi ragionavano così dentro di loro e disse: «Perché fate questi ragionamenti nei vostri cuori?

9 Щ о легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

Che cosa è più facile, dire al paralitico: “I tuoi peccati sono perdonati ” oppure dirgli: “Àlzati, prendi il tuo lettuccio e cammina”?

10 А ле щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

Ma, affinché sappiate che il Figlio dell’uomo ha sulla terra autorità di perdonare i peccati,

11 Т обі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

io ti dico», disse al paralitico, «àlzati, prendi il tuo lettuccio e va’ a casa tua».

12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

Ed egli si alzò e, preso subito il lettuccio, se ne andò via in presenza di tutti; sicché tutti si stupivano e glorificavano Dio, dicendo: «Una cosa così non l’abbiamo mai vista». Chiamata di Levi

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

Gesù uscì di nuovo verso il mare; e tutta la gente andava da lui, ed egli insegnava loro.

14 А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

E passando vide Levi, figlio d’Alfeo, seduto al banco delle imposte e gli disse: «Seguimi». Ed egli, alzatosi, lo seguì.

15 К оли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

Mentre Gesù era a tavola in casa di lui, molti pubblicani e peccatori erano anch’essi a tavola con lui e con i suoi discepoli; poiché ce n’erano molti che lo seguivano.

16 Я к побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

Gli scribi che erano tra i farisei, vedutolo mangiare con i pubblicani e con i peccatori, dicevano ai suoi discepoli: «Come mai mangia con i pubblicani e i peccatori?»

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

Gesù, udito questo, disse loro: «Non sono i sani che hanno bisogno del medico, ma i malati. Io non sono venuto a chiamare dei giusti, ma dei peccatori ». Il digiuno; parabola della stoffa nuova e degli otri nuovi

18 А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

I discepoli di Giovanni e i farisei erano soliti digiunare. Alcuni andarono da Gesù e gli dissero: «Perché i discepoli di Giovanni e i discepoli dei farisei digiunano e i tuoi discepoli non digiunano?»

19 І сус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

Gesù disse loro: «Possono gli amici dello sposo digiunare mentre lo sposo è con loro? Finché hanno con sé lo sposo, non possono digiunare.

20 А ле прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

Ma verranno i giorni in cui lo sposo sarà loro tolto; e allora, in quei giorni, digiuneranno.

21 І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

Nessuno cuce un pezzo di stoffa nuova sopra un vestito vecchio, altrimenti la toppa nuova porta via il vecchio e lo strappo si fa peggiore.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

Nessuno mette vino nuovo in otri vecchi, altrimenti il vino fa scoppiare gli otri, e il vino si perde insieme con gli otri; ma il vino nuovo in otri nuovi». Gesù, Signore del sabato

23 І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

In un giorno di sabato egli passava per i campi, e i suoi discepoli, strada facendo, si misero a strappare delle spighe.

24 Ф арисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

I farisei gli dissero: «Guarda! Perché fanno di sabato quel che non è lecito?»

25 А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

Ed egli disse loro: «Non avete mai letto quel che fece Davide, quando fu nel bisogno ed ebbe fame, egli e coloro che erano con lui?

26 Я к він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

Com’egli, al tempo del sommo sacerdote Abiatar, entrò nella casa di Dio e mangiò i pani di presentazione, che a nessuno è lecito mangiare se non ai sacerdoti, e ne diede anche a quelli che erano con lui?»

27 І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

Poi disse loro: «Il sabato è stato fatto per l’uomo e non l’uomo per il sabato;

28 а тому то Син Людський Господь і суботі.

perciò il Figlio dell’uomo è signore anche del sabato».