1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

Quando egli scese dal monte, una gran folla lo seguì.

2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

Ed ecco un lebbroso, avvicinatosi, gli si prostrò davanti, dicendo: «Signore, se vuoi, tu puoi purificarmi».

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

Gesù, tesa la mano, lo toccò dicendo: «Lo voglio, sii purificato». E in quell’istante egli fu purificato dalla lebbra.

4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

Gesù gli disse: «Guarda di non dirlo a nessuno, ma va’, mostrati al sacerdote e fa’ l’offerta che Mosè ha prescritto, e ciò serva loro di testimonianza». Guarigione del servo di un centurione

5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

Quando Gesù fu entrato in Capernaum, un centurione venne da lui, pregandolo e dicendo:

6 к ажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

«Signore, il mio servo giace in casa paralitico e soffre moltissimo».

7 В ін говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

Gesù gli disse: «Io verrò e lo guarirò».

8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

Ma il centurione rispose: «Signore, io non sono degno che tu entri sotto il mio tetto, ma di’ soltanto una parola e il mio servo sarà guarito.

9 Б о й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

Perché anch’io sono un uomo sottoposto ad altri e ho sotto di me dei soldati; e dico a uno: “Va’”, ed egli va; e a un altro: “Vieni”, ed egli viene; e al mio servo: “Fa’ questo”, ed egli lo fa».

10 П очувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

Gesù, udito questo, ne restò meravigliato, e disse a quelli che lo seguivano: «Io vi dico in verità che in nessuno, in Israele, ho trovato una fede così grande!

11 К ажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

E io vi dico che molti verranno da Oriente e da Occidente e si metteranno a tavola con Abraamo, Isacco e Giacobbe nel regno dei cieli,

12 С ини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

ma i figli del regno saranno gettati nelle tenebre di fuori. Là ci sarà pianto e stridor di denti».

13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

Gesù disse al centurione: «Va’ ti sia fatto come hai creduto». E il {suo} servitore fu guarito in quella stessa ora. Guarigione della suocera di Pietro

14 Я к прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

Poi Gesù, entrato nella casa di Pietro, vide che la suocera di lui era a letto con la febbre;

15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

ed egli le toccò la mano e la febbre la lasciò. Ella si alzò e si mise a servirlo.

16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

Poi, venuta la sera, gli presentarono molti indemoniati; ed egli scacciò gli spiriti con la parola e guarì tutti i malati,

17 щ об справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

affinché si adempisse quel che fu detto per bocca del profeta Isaia: «Egli ha preso le nostre infermità e ha portato le nostre malattie». Come seguire Gesù

18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

Gesù, vedendo una folla intorno a sé, comandò che si passasse all’altra riva.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

Allora uno scriba, avvicinatosi, gli disse: «Maestro, io ti seguirò dovunque tu andrai».

20 П ромовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

Gesù gli disse: «Le volpi hanno delle tane e gli uccelli del cielo hanno dei nidi, ma il Figlio dell’uomo non ha dove posare il capo».

21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

Un altro dei {suoi} discepoli gli disse: «Signore, permettimi di andare prima a seppellire mio padre».

22 А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

Ma Gesù gli disse: «Seguimi, e lascia che i morti seppelliscano i loro morti». Gesù calma la tempesta

23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

Gesù salì sulla barca e i suoi discepoli lo seguirono.

24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

Ed ecco si sollevò in mare una gran burrasca, tanto che la barca era coperta dalle onde; ma egli dormiva.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

E, avvicinatisi, lo svegliarono dicendo: «Signore, salvaci, siamo perduti!»

26 А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

Ed egli disse loro: «Perché avete paura, o gente di poca fede?» Allora, alzatosi, sgridò i venti e il mare, e si fece gran bonaccia.

27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

E quegli uomini si meravigliarono e dicevano: «Che uomo è mai questo, che anche i venti e il mare gli ubbidiscono?» Guarigione di due indemoniati

28 І , як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

Quando fu giunto all’altra riva, nel paese dei Gadareni, gli vennero incontro due indemoniati, usciti dai sepolcri, così furiosi che nessuno poteva passare per quella via.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

Ed ecco si misero a gridare: «Che c’è fra noi e te,, Figlio di Dio? Sei venuto qua prima del tempo a tormentarci?»

30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

Lontano da loro c’era un grande branco di porci al pascolo.

31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

E i demòni lo pregavano dicendo: «Se tu ci scacci, mandaci in quel branco di porci».

32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

Egli disse loro: «Andate». Ed essi, usciti, se ne andarono nei porci; e tutto il branco si gettò a precipizio giù nel mare e morirono nell’acqua.

33 П астухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

Quelli che li custodivano fuggirono e, andati nella città, raccontarono ogni cosa e il fatto degli indemoniati.

34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..

Tutta la città uscì incontro a Gesù e, come lo videro, lo pregarono che si allontanasse dal loro territorio.