1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

А когато слезе от хълма, последваха Го големи множества.

2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

И, ето, един прокажен дойде при Него, кланяше Му се и каза: Господи, ако искаш, можеш да ме очистиш.

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

Тогава< Исус> простря ръка и се допря до него и рече: Искам; бъди очистен. И на часа му се очисти проказата.

4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

И Исус му каза: гледай да не кажеш <това> никому; но, за свидетелство на тях, иди да се покажеш на свещеника, и принеси дара, който Моисей е заповядал.

5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

А когато влезе в Капернаум, един стотник дойде при Него и Му се молеше, казвайки:

6 к ажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

Господи, слугата ми лежи у дома парализиран, и много се мъчи.

7 В ін говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

Той му казва: Ще дойда и ще го изцеля.

8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

Стотникът в отговор Му рече: Господи, не съм достоен да влезеш под стряхата ми; но кажи само една дума, и слугата ми ще оздравее.

9 Б о й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

Защото и аз съм подвластен човек и имам подчинени на мен войници; и казвам на тогова: Иди, и той отива; и на друг: Дойди, и той дохожда; а на слугата си: Стори това, и го струва.

10 П очувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

Исус, като чу това, почуди се, и рече на ония, които идеха изподире: Истина ви казвам, нито в Израиля съм намерил толкова вяра.

11 К ажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

Но казвам ви, че мнозина ще дойдат от изток и запад, и ще насядат с Авраама, Исаака и Якова в небесното царство;

12 С ини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

а чадата на царството ще бъдат изхвърлени във външната тъмнина; там ще бъде плач и скърцане със зъби.

13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

Тогава Исус рече на стотника: Иди си; както си повярвал, така нека ти бъде. И слугата оздравя в същия час.

14 Я к прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

И когато дойде Исус в къщата на Петра, видя, че тъща му лежеше болна от треска.

15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

И допря се до ръката й, и треската я остави; и тя стана да Му прислужва.

16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

А когато се свечери, доведоха при Него мнозина хванати от бяс; и Той изгони духовете с една дума, и изцели всичките болни;

17 щ об справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

за да се сбъдне реченото чрез пророк Исаия, който казва: "Той взе на себе Си нашите немощи, И болестите ни понесе".

18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

И като видя Исус около Себе Си много народ, заповяда да минат отвъд <езерото>.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

И дойде един книжник и Му рече: Учителю, ще вървя след Тебе където и да идеш.

20 П ромовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

Исус му каза: Лисиците си имат леговища, и небесните птици гнезда; а Човешкият Син няма где глава да подслони.

21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

А друг от учениците Му рече: Господи, позволи ми първо да отида и погреба баща си.

22 А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

Но Исус му рече: Върви след Мене, и остави мъртвите да погребат своите мъртъвци.

23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

И когато влезе в една ладия, учениците Му влязоха подир Него.

24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

И, ето, голяма буря се подигна на езерото, до толкова щото вълните покриваха ладията; а Той спеше.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

Тогава се приближиха, събудиха Го и казаха: Господи, спаси! загиваме!

26 А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

А Той им каза: Защо сте страхливи, маловерци? Тогава стана, смъмра ветровете и вълните {Гръцки: Морето.}, и настана голяма тишина.

27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

А човеците се чудеха и казваха: Какъв е Тоя, че и ветровете и вълните Му се покоряват?

28 І , як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

И когато дойде на отвъдната страна, в гадаринската земя, срещнаха Го двама хванати от бяс, които излизаха от гробищата, твърде свирепи, така щото никой не можеше да мине през онзи път.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

И, ето, извикаха, казвайки: Какво имаш с нас, Ти Божий Сине? Нима си дошъл тука преди време да ни мъчиш?

30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

А надалеч от тях имаше голямо стадо свини, което пасеше.

31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

И бесовете му се молеха, думайки: Ако ни изпъдиш, изпрати ни в стадото свини.

32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

И рече им: Идете. И те като излязоха, отидоха в свините; и, ето, цялото стадо се спусна надолу по стръмнината в езерото, и загина във водата.

33 П астухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

А свинарите побягнаха, и като отидоха в града разказаха всичко, и това що бе станало с хванатите от бяс.

34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..

И, ето, целият град излезе да посрещне Исуса; и като Го видяха, примолиха Му се да си отиде от техните предели.