1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

Една събота, когато влезе да яде хляб в къщата на един от фарисейските началници, те Го наблюдаваха.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

И ето, пред Него имаше някой си красничав човек.

3 І сус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

И Исус продума на законниците и фарисеите, и рече: Позволено ли е да лекува някой в събота, или не?

4 В они ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

А те мълчаха. И Той, като хвана <човека>, изцели го и го пусна.

5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

И рече им: Ако паднеше оселът или волът на някого от вас в кладенец, не щеше ли той на часа да го извлече в съботен ден?

6 І вони не могли відповісти на це.

И не можаха да отговорят на това.

7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

И като забелязваше как поканените избираха първите столове, каза им притча, думайки:

8 К оли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

Когато те покани някой на сватба, не сядай на първия стол, да не би да е бил поканен от него по-почетен от тебе,

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

и дойде този, който е поканил и тебе и него, и ти рече: Отстъпи това място на този човек; и тогава ще почнеш със срам да заемаш последното място.

10 А ле як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

Но когато те поканят, иди и седни на последното място, и когато дойде този, който те е поканил, да ти рече: Приятелю, мини по-горе. Тогава ще имаш почит пред всички тия, които седят с тебе на трапезата.

11 Х то бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

Защото всеки, който възвишава себе си, ще се смири, а който смирява себе си ще се възвиси.

12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

Каза и на този, който Го беше поканил: Когато даваш обед или вечеря, недей кани приятелите си, ни братята си, ни роднините си, нито богати съседи, да не би и те да те поканят, и ти бъде отплатено.

13 А ле, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

Но когато даваш угощение, поканвай сиромаси, недъгави, куци, слепи;

14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

и ще бъдеш блажен, защото, понеже те нямат с <какво> да ти отплатят, ще ти бъде отплатено във възкресението на праведните.

15 Я к почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

И като чу това един от седящите с Него, рече Му: Блажен онзи, който ще яде хляб в Божието царство.

16 В ін же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

А Той му рече: Някой си човек даде голяма вечеря и покани мнозина.

17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

И в часа на вечерята изпрати слугата си да рече на поканените: Дойдете, понеже <всичко> е вече готово.

18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

А те всички почнаха единодушно да се извиняват. Първият му рече: Купих си нива и трябва да изляза да я видя; моля ти се, извини ме.

19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

Друг рече: Купих си пет чифта волове, и отивам да ги опитам; моля ти се извини ме.

20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

А друг рече: Ожених се, и за това не мога да дойда.

21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

И слугата дойде и каза това на господаря си. Тогава стопанинът разгневен рече на слугата си: Излез скоро на градските улици и пътеки, и доведи тука сиромасите, недъгавите, слепите и куците.

22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

И слугата рече: Господарю, каквото си заповядал стана, и още място има.

23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

И господарят рече на слугата: Излез по пътищата и по оградите, и <колкото намериш> накарай ги да влязат, за да се напълни къщата ми;

24 К ажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

защото ви казвам, че никой от поканените, няма да вкуси от вечерята ми.

25 І шло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

А големи множества вървяха, заедно с Него; и Той се обърна и им рече:

26 К оли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

Ако дойде някой при Мене, и не намрази баща си и майка си, жена си, чадата си, братята си, и сестрите си, а още и собствения си живот, не може да бъде Мой ученик.

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

Който не носи своя кръст и не върви след Мене, не може да бъде Мой ученик.

28 Х то бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

Защото кой от вас, когато иска да съгради кула, не сяда първо да пресметне разноските, дали ще има с какво да <я> доизкара?

29 щ об, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

Да не би, като положи основа, а не може да доизкара, всички, които гледат да почнат да му се присмиват и да казват:

30 г оворячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

Този човек почна да гради, но не можа да доизкара.

31 А бо який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

Или кой цар, като отива на война срещу друг цар, не ще седне първо да се съветва, може ли с десет хиляди да стои против този, който иде срещу него с двадесет <хиляди>?

32 К оли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Иначе, докато другият е още далеч, изпраща посланици да искат условия за мир.

33 Т ак ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

И тъй, ако някой от вас не се отрече от всичко що има, не може да бъде Мой ученик.

34 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

Прочее, добро нещо е солта, но ако самата сол обезсолее, с какво ще се поправи?

35 Н і на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Тя не струва нито за земята, нито за тор; изхвърлят я вън. Който има уши да слуша, нека слуша.