1 А лілуя! Хвали, душе моя, Господа,

(По слав. 145). Алилуя! Хвали Господа, душе моя.

2 х валитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

Ще хваля Господа докато съм жив, Ще пея хваление на моя Бог догдето съществувам.

3 Н е надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

Не уповавайте на князе, Нито на човешки син, в когото няма помощ.

4 в ийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

Излиза ли духът му, той се връща в земята си; В тоя същий ден загиват намеренията му.

5 Б лаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

Блажен оня, чийто помощник е Якововият Бог, Чиято надежда е на Господа неговия Бог,

6 щ о небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

Който направи небето и земята, Морето и всичко що е в тях, - Който пази вярност до века;

7 п равосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,

Който извършва правосъдие за угнетените, Който дава храна на гладните. Господ развързва вързаните.

8 Г осподь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

Господ отваря <очите на> слепите; Господ изправя сгърбените; Господ люби праведните,

9 Г осподь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

Господ пази чужденците; Поддържа сирачето и вдовицата; А пътят на нечестивите превръща.

10 Х ай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!

Господ ще царува до века, Твоят Бог, Сионе, из род в род. Алилуя!