1 Г оре законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,
Горко на тия, които постановяват неправедни постановления, И на писачите, които пишат извратеност,
2 щ об від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...
За да лишат сиромасите от правосъдието, И да отнемат правото на сиромасите от людете Ми, Така щото вдовиците да им станат корист, И те да съблекат сирачетата!
3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?
И какво ще направите в деня, когато ще бъдете наказани {Еврейски: Денят на посещението.}, И в опустошението, което ще дойде от далеч? Към кого ще прибягват за помощ? И где ще оставите славата си?
4 Н ічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
<Нищо не им остава>, освен да се наведат между пленниците, И да паднат под убитите. При все това, гневът Му не се отвърна, Но ръката Му е още простряна.
5 Б іда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!
Горко на асириеца, жезъла на гнева Ми, Тоягата, в чиято ръка е Моето негодувание!
6 Н а люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.
Ще го изпратя против един нечестив народ, И ще му дам заръчка против людете, на които се гневя, За да вземе користи и да улови плячка, И да ги стъпче като калта по пътищата.
7 Т а не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!
Обаче не му е намерението <да направи> така, Нито мисли така сърцето му; Но в сърцето му е Да съсипе и да изтреби не малко народи.
8 Б о говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
Защото казва: Всичките Ми князе не са ли царе?
9 Ч и ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
Халне не е ли както Кархамис? Емат не е ли както Арфад? Самария не е ли както Дамаск?
10 Т ому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
Както ръката ми е стигнала царствата на идолите, Чиито изваяни идоли бяха по-много от ерусалимските и самарийските,
11 т о хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
Не ще ли направя на Ерусалим и на неговите кумири, Както направих на Самария и на нейните идоли?
12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!
Затова, когато свърши Господ цялото Си дело Над хълма Сион и над Ерусалим, Ще накажа, <дума Той>, плода на надменното сърце на асирийския цар, И славенето на надигнатите му погледи.
13 Б о він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!
Защото той казва: Със силата на своята ръка извърших това, И с мъдростта си, понеже съм разумен; И преместих границите на народите, Разграбих съкровищата им, И като силен свалих седящите <на високо;>
14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...
И ръката ми намери, като гнездо, богатството на племената; И както събира някой оставени яйца, така аз събрах целия свят. И никой не поклати крило, не отвори уста, нито цвърти.
15 Ч и буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!
Дали ще се похвали секирата против този, който сече с нея? Ще се големее ли трионът против този, който го движи? - Като че ли жезълът би поклатил тия, които го дигат. <Или> тоягата би подигнала <този, който> не е дърво!
16 З ате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!
Затова Господ, Господ на Силите, Ще прати на тлъстите му мършавост, И под славата му ще се запали пожар, Като пожар от огън.
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!
Светлината на Израиля ще бъде за огън, И Светият Негов за пламък; И ще изгори и пояде тръните му И глоговете му в един ден;
18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,
Ще погуби и славата на леса му и на плодовитото му поле, И душа и тяло; И ще бъде както, когато изнемощее болен
19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!
А останалите дървета от леса му ще са малко, <До толкоз> щото да може дете да ги запише.
20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
И в оня ден останалите от Израиля и избавените от Якововия дом Няма вече да се облягат на този, който ги порази, Но ще се облягат с истина на Господа, Светия Израилев.
21 Р ештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.
Останалото, останалото от Якова, Ще се обърне към могъщия Бог,
22 Б о коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,
Защото, ако и да са людете ти Израилю, като морския пясък, <Само> остатък от тях ще се върне; Взето е решение за погубление, препълнено с <Божията> правда.
23 б о виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.
Защото Господ Бог на Силите ще извърши, Според решението, погубление всред цялата страна.
24 Т ому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.
Затова така казва Господ Бог на Силите: Люде Мои, които живеете в Сион, Да се не боите от асириеца, Ако и да ви удари с жезъл, И дигне тоягата си против вас Според както <я издигна> Египет;
25 Б о мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!
Защото още твърде малко, и негодуването Ми ще престане, И гневът <ще се обърне> за тяхна погибел;
26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!
И Господ на Силите ще подбуди против него бич, Както в порязването на Мадиама при канарата Орив; И жезълът му <ще се издигне> над морето, И ще го възвиси според както го възвиси над Египет.
27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
И в оня ден товарът му ще се мести от плещите ти. И хомотът му от врата ти, И хомотът ще се строши поради помазанието <ти>.
28 В ін прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
Той дойде в Гаят, мина през Мигрон, В Михмас разтваря вещите си,
29 П ерейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
Минаха през прохода, нощуваха в Гава; Рама трепери, Гавая Саулова се разбягва.
30 З аголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
Извикай с висок глас, Галимова дъщерьо! Слушай, Лаисе! <и> ти, бедни Анатоте!
31 М адмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...
Мадмина е бежанец; Жителите на Гевим се събират на бяг.
32 Щ е сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.
И като предстои само днес в Ноб. Ще помаха с ръката си към хълма на сионовата дъщеря, Към хълма на Ерусалим.
33 О сь Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.
Ето, Господ Иеова на Силите Ще изкастри хубавите клончета със страшна <сила>; Високо израсналите ще се отсекат, И издигнатите ще се снишат.
34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!
Ще изсече с желязо горските гъсталаци; И Ливан ще падне чрез Могъщия.