1 Г оре законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,
وَيلٌ لِلَّذِينَ يَسُنُّونَ قَوانِينَ ظالِمَةً، وَيَكتُبُونَ أحكاماً مُستَبِدَّةً،
2 щ об від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...
مِنْ أجلِ إبعادِ العَدلِ عَنِ الضُّعَفاءِ، وَحِرمانِ مَساكِينِ شَعبِي مِنَ الإنصافِ. وَذَلِكَ لِكَي يَسرِقُوا وَيَنهَبُوا الأرامِلَ وَالأيتامَ.
3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?
ماذا سَتَفعَلُونَ فِي يَومِ العِقابِ، وَفِي الضِّيقِ الَّذِي سَيَأتِي مِنْ بَعِيدٍ؟ إلَى مَنْ سَتَهرُبُونَ لِلعَونِ؟ وَأينَ سَتَترُكُونَ ثَروَتَكُمْ؟
4 Н ічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
لَنْ يَبقَى شَيءٌ سِوَى الرُّكُوعِ كَالأسرَى وَالسُّقُوطِ فِي مَكانِ القَتلَى. وَمَعَ هَذا كُلِّهِ، لَمْ يَتَراجَعْ غَضَبُ اللهِ، وَما زالَتْ يَدُهُ مَرفُوعَةً لِلعِقابِ. عقابُ اللهِ لِكبرِياءِ أشُّور
5 Б іда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!
ها إنَّ شَعبَ أشُّورَ هُمُ عَصا غَضَبِي، وَفِي يَدِهِمْ هَراوَةُ سَخَطِي.
6 Н а люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.
سَأُرسِلُهُمْ عَلَى أُمَّةٍ شِرِّيرَةٍ، وَسَآمُرُهُمْ بِمُحارَبَةِ شَعبٍ أغضَبَنِي، لِيَنهَبُوهُمْ وَيَدُوسُوهُمْ كَطِينِ الشَّوارِعِ.
7 Т а не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!
لَكِنَّ شَعبَ أشُّورَ لا يَفهَمُ أنَّهُ أداةٌ فِي يَدِي، وَلا يُفَكِرُّ بِذَلِكَ. إنَّما يُفَكِّرُ بِالتَّدمِيرِ، وَبِإفناءِ أُمَمٍ كَثِيرَةٍ.
8 Б о говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
لأنَّ مَلَكَ أشُورَ يَقُولُ: «كُلُّ قادَتِي مُلُوكٌ.
9 Ч и ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
ألَيسَتْ مَدِينَةُ كَلْنُو مِثلَ مَدِينَةِ كَرْكَمِيشَ؟ ألَيسَتْ مَدِينَةُ حَماةَ مِثلَ مَدِينَةِ أرْفادَ؟ ألَيسَتْ مَدِينَةُ السّامِرَةِ مِثلَ مَدِينَةِ دِمَشقَ؟
10 Т ому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
فَكَما سَيطَرْتُ عَلَى مَمالِكَ فِيها أوثانٌ وَأصنامٌ أكثَرَ مِنْ تِلكَ الَّتِي فِي القُدْسِ وَالسّامِرَةِ،
11 т о хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
فَإنِّي سَأفعَلُ بِالقُدْسِ وَأوثانِها كَما فَعَلْتُ بِالسّامِرَةِ وَأصنامِها.»
12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!
وَعِندَما يُنهِي الرَّبُّ عَمَلَهُ ضِدَّ جَبَلِ صِهْيَوْنَ وَمَدينَةِ القُدْسِ، سَيُعاقِبُ مَلِكَ أشُّورَ المُتَعَجرِفَ عَلَى كِبرِيائِهِ وَغَطرَسَتِهِ.
13 Б о він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!
لأنَّ مَلِكَ أشُّورَ يَقُولُ: «عَمِلْتُ هَذا بِقُوَّتِي وَحِكمَتِي لأنِّي فَهِيمٌ. هَزَمتُ الشُّعُوبَ وَأخَذْتُ ثَروَتَهُمْ، وَنَطَحْتُ ساكِنِيها كَثَورٍ قَوِيٍّ.
14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...
وَجَدْتُ ثَروَةَ الشُّعُوبِ كَعُشٍّ، فَجَمَعْتُ بِيَدِي كُلَّ الأرْضِ كَما يُجمَعُ البَيضُ المَترُوكُ. وَلَمْ يَكُنْ هُناكَ مَنْ يُرَفرِفُ بِجَناحَيهِ، أوْ يَفتَحُ فَمَهُ، لِيَحمِيَ العُشَّ مِنِّي.» سَيطَرَةُ اللهِ عَلَى أشُّور
15 Ч и буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!
هَلْ تَتَكّبَّرُ الفَأسُ عَلَى مَنْ يَرفَعُهُا؟ أمْ هَلْ يَتَعَظَّمُ المِنشارُ عَلَى مَنْ يَستَخدِمُهُ؟ كَما لَو أنَّ قَصَبَةً تَرفَعُ حامِلَها! أوْ أنَّ عَصاً تُمسِكُ بِإنسانٍ! هَكَذا تَدَّعِي أشُّورُ أنَّها أقوَى مِنَ اللهِ!
16 З ате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!
لِذَلِكَ سَيَجعَلُ الرَّبُّ الإلَهُ القَدِيرُ جُنُودَ مَلِكِ أشُّورَ السِّمانَ هَزِيلِينَ. وَسَيَحرِقُ مَجدَ أشُّورَ كَما تُحرِقُ النّارُ الحَطَبَ.
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!
وَسَيُصبِحُ نُورُ إسْرائِيلَ ناراً، وَقُدُّوسُهُ لَهِيباً، وَسَيُحرِقُ وَيَلتَهِمُ أشواكَ أشُّورَ وَشُجَيراتِها فِي يَومٍ واحِدٍ.
18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,
ثُمَّ سَيُخَرِّبُ اللهُ بَهاءَ غاباتِها وَبَساتِينِها مِنْ أوَّلِها إلَى آخِرِها، فَتَكُونَ أشُّورُ كَالمَرِيضِ المُنهارِ.
19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!
وَبَقِيَّةُ الأشجارِ القائِمَةِ سَتَكُونُ قَلِيلَةً جِدّاً بِحَيثُ يَستَطِيعُ طِفلٌ أنْ يَعُدَّها.
20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
فِي ذَلِكَ الوَقتِ، لا يَعُودُ الباقُونَ فِي إسْرائِيلَ، وَالنّاجُونَ مِنْ بَيتِ يَعقُوبَ، يَتَّكِلُونَ عَلَى ضارِبِيهِمْ، بَلْ سَيَتَّكِلُونَ عَلَى اللهِ قُدُّوسِ إسْرائِيلَ.
21 Р ештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.
وَالبَقِيَّةُ النّاجِيَةُ مِنْ بَيتِ يَعقُوبَ سَيَعُودُونَ إلَى اللهِ الجَبّارِ.
22 Б о коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,
حَتَّى لَوْ كانَ بَنُو إسرائِيلَ بِعَدَدِ رِمالِ البَحرِ، فَلَنْ يَخلُصَ مِنهُمْ إلّا عَدَدٌ قَلِيلٌ. فَقَدْ صَدَرَ حُكْمُ الدَمارِ، ثُمَّ سَيَفِيضُ البِرُّ.
23 б о виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.
لأنَّ الرَّبَّ الإلَهَ القَدِيرَ سَيَجلِبُ دَماراً كامِلاً عَلَى الأرْضِ كَما قَرَّرَ.
24 Т ому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.
لِذَلِكَ هَذا هُوَ ما قالَهُ الرَّبُّ الإلَهُ القَدِيرُ: «يا شَعبِيَ السّاكِنَ فِي صِهْيَوْنَ، لا تَخافُوا مِنْ أشُّورَ. فَقَدْ يَضرِبُكِ بِعَصاً، وَقَدْ يَرفَعُ عَلَيكِ سِلاحاً لِيُعاقِبَكِ كَما فَعَلَتْ مِصرُ.
25 Б о мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!
لَكِنْ بَعدَ فَترَةٍ قَصِيرَةٍ سَيَنتَهِي غَضَبِي عَلَيكِ، وَسَيَكتَفِي سَخَطِي بِالدَّمارِ الَّذِي جَلَبْتُهُ عِقاباً لَكُمْ.»
26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!
وَسَيَرفَعُ اللهُ القَدِيرُ سَوطاً ضَدَّ أشُّورَ كَما فَعَلَ عِندَما هَزَمَ مِديانَ عِندَ صَخرَةِ غُرابَ. سَتَرتَفِعُ عَصاهُ فَوقَ البَحرِ، لِيُعاقِبَ أشُّورَ كَما عَمِلَ فِي مِصرَ.
27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
فِي ذَلِكَ الوَقتِ، سَيَزُولُ حِملُ أشُّورَ عَنْ كَتِفِكَ وَنِيرُهُ عَنْ عُنقِكَ. وَسَيَنكَسِرُ النِّيرُ بِسَبَبِ سَمانَتِكَ. إجتِياحُ الأشُّورِيِّينَ لإسْرائِيل
28 В ін прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
ها قَدْ أتَوْا إلَى عَيّاثَ. اجتازُوا بِمِجرُونَ. خَزَنُوا أسلِحَتَهُمْ فِي مِخماشَ.
29 П ерейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
اجتازُوا مَعبَرَةَ وَقالُوا: «سَنَقضِي اللَّيلَ فِي جِبعَةَ.» فَخافَتْ مَدِينَةُ الرّامَةِ وَهَرَبَ سُكّانُ جِبعَةِ شاوُلَ.
30 З аголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
اصرُخِي يا بِنتَ جَلِّيمَ، وَأصغِي يا لِيشَةُ، وَأجِيبِي يا عَناثُوثُ.
31 М адмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...
شَعبُ مَدمِينَةَ يَهرُبُونَ، وَسُكّانُ جِيبِيمَ يَحتَمُونَ.
32 Щ е сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.
اليَومَ سَيَتَوَقَّفُونَ فِي نُوبَ، سَيُهاجِمُونَ جَبَلَ الابْنَةِ صِهْيَوْنَ، الَّذِي هُوَ تَلَّةُ القُدْسِ.
33 О сь Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.
هُوَذا الرَّبُّ الإلَهُ القَدِيرُ سَيَقطَعُ الأغْصانَ بِالرُّعبِ، وَالأشجارَ الطَّوِيلَةَ سَتُقطَعُ، وَالمُرتَفِعُونَ سَيَسقُطُونَ.
34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!
سَيَقطَعُ الغابَةَ بِفَأسٍ. وَأشجارُ لُبنانَ سَتَسقُطُ بِقُوَّتِهِ الجَليلَةِ.