1 П ослухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!

يَقُولُ اللهُ: «اسكُتِي وَاستَمِعِي إلَيَّ يا بِلادَ السَّواحِلِ، وَاستَرجِعِي قُوَّتَكِ أيَّتُها الأُمَمُ. لِيَقتَرِبُوا ثُمَّ لِيَتَكَلَّمُوا. لِنَجتَمِعْ مَعاً لأجلِ المُحاكَمَةِ.

2 Х то зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.

مَنْ أيقَظَ الرَّجُلَ القادِمَ مِنَ الشَّرقِ، الَّذِي يُرافِقُهُ النَّصرُ أينَما ذَهَبَ. سَيُسَلِّمُ اللهُ لَهُ أُمَماً، وَسَيُخضِعُ لَهُ مُلُوكاً. سَيَجعلُهُمْ بِسَيفِهِ كَالتُّرابِ، وَبِقَوسِهِ سَيُبَدِّدُهُمْ كَالقَشِّ الَّذِي طَيَّرَتْهُ الرِّيحُ.

3 В ін жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.

يَطارِدُهُمْ وَلا يُصابُ بِأذَىً، وَرِجلاهُ لا تَلمِسانِ الأرْضَ.

4 Х то вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

مَنْ عَمِلَ هَذا؟ وَمَنْ هُوَ المُسَيطِرُ عَلَى التّارِيخِ مُنذُ البَدءِ؟ أنا اللهَ ، كُنتُ مِنَ البَدءِ، وَسَأكُونُ عِنْدَ نِهايَةِ كُلِّ شِيءٍ.

5 Б ачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.

الجُزُرُ وَالشَّواطِئُ رَأتْ ما عَمِلْتُهُ وَخافَتْ. الأجزاءُ البَعِيدَةُ مِنَ الأرْضِ ارتَعَدَتْ. اقتَرَبَتْ وَوَصَلَتْ.

6 О дин одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!

«يُساعِدُ أحَدُهُمُ الآخَرَ، وَيَقُولُ لَهُ: ‹تَشَدَّدْ.›

7 І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.

النَّحّاتُ يُشَجِّعُ الصّائِغَ. وَالَّذِي يَصقِلُ المَعادِنَ بالمِطرَقَةِ، يُشَجِّعُ الضّارِبَ عَلَى السِّندانِ، وَيَقُولُ عَنِ الإلحامِ: ‹عَمَلٌ جَيِّدٌ.› ثُمَّ يُثَبِّتُ الوَثَنَ بِمَسامِيرَ حَتَّى لا يَتَفَكَّكَ.» اللهُ المُخَلِّص

8 Т а ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,

«أمّا أنتَ يا عَبدِيَ إسْرائِيلَ، يا يَعقُوبَ الَّذِي اختَرْتُهُ، يا نَسلَ إبراهِيمَ حَبِيبِي،

9 т и, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,

الَّذِي أخَذْتُهُ مِنْ أبعَدِ مَناطِقِ الأرْضِ، الَّذِي دَعَوتُهُ مِنْ أبعَدِ أرْكانِ الأرْضِ، الَّذِي قُلْتُ لَهُ: ‹أنتَ عَبدِي، أنا اختَرْتُكَ وَلَمْ أرفُضْكَ.

10 н е бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

«لا تَخَفْ لأنِّي مَعَكَ، لا تَخَفْ لأنِّي إلَهُكَ. سَأُقَوِّيكَ وَأُساعِدُكَ، وَسَأدعَمُكَ بِيَمِينِيَ المُنْتَصِرَةِ.

11 О тож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.

ها كُلُّ الغاضِبِينَ عَلَيكَ سَيَخجَلُونَ وَيَخزُونَ. وَالَّذِينَ يُقاوِمُونَكَ سَيَتَلاشَوْنَ وَيَهلِكُونَ.

12 Ш укатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.

سَتَبحَثُ عَنِ مُعارِضِيكَ، وَلَنْ تَجِدَهُمْ. الَّذِينَ يُحارِبُونَكَ سَيَصِيرُونَ كَالعَدَمِ وَيَهلِكُونَ.

13 Б о Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!

لأنِّي أنا إلَهُكَ ، أُمسِكُ بِيَمِينِكَ. أقُولُ لَكَ: ‹لا تَخَفْ. فَأنا أُعِينُكَ.›

14 Н е бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!

«لا تَخَفْ يا يَعقُوبُ، أيُّها الدُّودَةُ الصَّغِيرَةُ، يا إسْرائِيلَ، أيُّها الشَّرنَقَةُ الضَّعِيفَةُ. ‹أنا أعَنْتُكَ،› يَقُولُ اللهُ ، وَفادِيكَ هُوَ قُدُّوسُ إسْرائِيلَ.

15 О сь зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!

سَأجعَلُكَ كَلَوحٍ حادٍّ لِسَحقِ الحُبُوبِ، لَوحاً جَدِيداً ذا أسنانٍ كَثِيرَةٍ، فَتَدُوسَ الجِبالَ وَتَسحَقُها، وَتَصيرَ التِّلالُ كَالتِّبنِ.

16 П еревієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.

سَتُذَرِّيهِمْ فَتَحمِلَهُمُ الرِّيحُ بَعِيداً، وَتُشَتِّتُهُمُ العاصِفَةُ. حِينَئِذٍ، سَتَفرَحُ باللهِ ، وَسَتَفتَخِرُ بِقُدُّوسِ إسْرائِيلَ.

17 У богі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!

«عِندَما يَبحَثُ الفُقَراءُ وَالمَساكِينُ عَنِ الماءِ وَلا يَجِدُونَهُ، وَألسِنَتُهُمْ تَجِفُّ مِنَ العَطَشِ. أنا اللهَ سَأستَجِيبُ لَهُمْ، أنا إلَهُ إسْرائِيلَ لَنْ أترُكَهُمْ.

18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!

سَأفتَحُ أنهاراً عَلَى الهِضابِ الجافَّةِ، وَيَنابِيعَ فِي وَسَطِ الوِديانِ. سَأجعَلُ الصَّحراءَ بِركَةَ ماءٍ، وَالأرْضَ الجافَّةَ يَنابِيعَ ماءٍ.

19 Н а пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,

سَأزرَعُ أشجارَ الأرْزِ فِي الصَّحراءِ، وَكَذَلِكَ أشجارَ السَّنطِ وَالآسِ وَالزَّيتُونِ. سَأزرَعُ فِي البادِيَةِ السَّروَ وَالسِّندِيانَ وَالصُّنَوبَرَ مَعاً،

20 щ об разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!

حَتَّى يَرَى الجَمِيعُ وَيَعرِفُوا، وَيُفَكِّرُوا بِهَذا وَيَفهَمُوا أنَّ يَدَ اللهِ هِيَ الَّتِي عَمِلَتْ هَذا، وَأنَّ قُدُّوسَ إسْرائِيلَ خَلَقَهُ.» تَحَدِّي اللهُ لِلآلِهَةِ المُزَيَّفَة

21 П ринесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.

يَقُولُ اللهُ لِلآلِهَةِ المُزَيَّفَةِ: «قَدِّمُوا قَضِيَّتَكُمْ.» وَيَقُولُ مَلِكُ يَعقُوبَ لَهُمْ: «هاتُوا حُجَجَكُمْ.»

22 Х ай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.

لِيَقتَرِبُوا وَيُخبِرُونا بِما سَيَحدُثُ. لِيُخبِرُونا عَنِ الأحداثِ الماضِيَةِ وَأسرارِها، فَنَتَعَلَّمَ مِنها. أخبِرُونا عَنْ أحداثِ المُستَقَبَلِ.

23 Р озкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.

أخبِرُونا بِما سَيَحدُثُ، حَتَّى نَعرِفَ أنَّكُمْ آلِهَةٌ. اعمَلُوا خَيراً أوْ شَرّاً، لِنَخافَ وَنُكرِمَكُمْ.

24 Т а ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!

ها إنَّكُمْ أقَلُّ مِنَ العَدَمِ، وَعَمَلُكُمْ باطِلٌ. وَمَنْ يَختارُ عِبادَتَكُمْ فَهُوَ كَريهٌ مِثلُكُمْ!» اللهُ هُوَ الإلَهُ الوَحِيد

25 Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!

«أيقَظْتُ رَجُلاً مِنَ الشَّمالِ فَأتَى، وَمِنَ الشَّرقِ دَعَوتُهُ بِاسْمِهِ. يَدُوسُ الوُلاةَ كَالرَّملِ، كَفَخّارِيِّ يَعجِنُ الطِينَ.

26 Х то сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...

«مَنْ أخبَرَ بِهَذا مِنَ البِدايَةِ حَتَّى نَعرِفَهُ، وَمَنْ عَرَفَهُ قَبلَ حُدُوثِهِ كَي نَقُولَ: ‹إنَّهُ عَلَى حَقٍّ.› لَمْ يُخبِرْ بِهِ أحَدٌ، وَلَمْ يُعلِنْهُ أحَدٌ، وَلَمْ يَستَمِعْ أحَدٌ لِكَلامِكَ.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.

أنا أعلَنْتُ هَذِهِ الأُمُورَ لِصِهْيَوْنَ قَبلَ حُدُوثِها، وَأرسَلْتُ مُبَشِّراً بِها لِلقُدسِ.

28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.

«وَلَكِنِّي أنظُرُ فَلا أجِدُ أحَداً. وَمِنْ بَينِ هَذِهِ الآلِهَةِ المُزَيَّفَةِ لَمْ يَكُنْ مِنْ ناصِحٍ، أسألُهُ فَيُجِيبَ.

29 Т ож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!

إنَّما هُمْ لا شَيءٌ، وَلا يَستَطِيعُونَ عَمَلَ شَيءٍ. تَماثِيلُهُمْ لا مَنفَعَةَ مِنها.