1 ( 114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!

لا تُعطِنا نَحنُ، يا اللهُ ، الكَرامَةَ، فَهِيَ لَكَ، لَكَ وَحدَكَ المَجدُ، مِنْ أجلِ مَحَبَّتِكَ وَأمانَتِكَ.

2 ( 114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?

كَيفَ تَقُولُ الأُمَمُ: «أينَ إلَهُكُمْ؟»

3 ( 114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.

إلَهُنا فِي السَّماءِ، يَفعَلُ ما يَشاءُ!

4 ( 114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:

أمّا أصْنامُهُمْ فَما هِيَ إلّا تَماثِيلُ صَنَعَتْها أيدِي بَشَرٍ مِنْ ذَهَبٍ وَفِضَّةٍ.

5 ( 114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,

لَها أفواهٌ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَنطِقَ. لَها عُيُونٌ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَرَى.

6 ( 114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,

لَها آذانٌ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَسْمَعَ. لَها أُنُوفٌ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَشُمَّ.

7 ( 114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!

لَها أيدٍ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَلمِسَ. لَها أقدامٌ، وَلا تَقدِرُ أنْ تَمشِيَ. وَحَناجِرُها لا تَقدِرُ أنْ تَئِنَّ.

8 ( 114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!

وَمَنْ يَصنَعُونَها وَيَتَّكِلُونَ عَلَيها سَرْعانَ ما يَصِيرُونَ مِثلَها.

9 ( 114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!

اتَّكِلْ عَلَى اللهِ ، يا إسرائِيلُ. هُوَ يُعِينُهُمْ وَيَحمِيهُمْ.

10 ( 114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

اتَّكِلُوا عَلَى اللهِ ، يا بَيتَ هارُونَ، هُوَ يُعِينُهُمْ وَيَحمِيهُمْ.

11 ( 114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

يا خائِفِي اللهَ ، اتَّكِلُوا عَلَى اللهِ. هُوَ يُعِينُهُمْ وَيَحمِيهُمْ.

12 ( 114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!

اللهُ يَذكُرُنا وَسَيُبارِكُنا: سَيُبارِكُ بَيتَ إسرائِيلَ. سَيُبارِكُ بَيتَ هارُونَ.

13 ( 114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!

سَيُبارِكُ مُتَّقِي اللهِ ، مِنَ الأقَلِّ شَأناً إلَى الأعظَمِ شَأناً.

14 ( 114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!

اللهُ سَيَظَلُّ يَكِيلُ بَرَكاتٍ عَلَيكُمْ، عَلَيكُمْ وَعَلَى أبنائِكُمْ.

15 ( 114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!

مُبارَكُونَ أنتُمْ مِنَ اللهِ ، خالِقِ السَّماءِ وَالأرْضِ.

16 ( 114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!

السَّماءُ هِيَ للهِ. أمّا الأرْضُ، فَأعطاها لَنا نَحنُ البَشَرَ.

17 ( 114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,

الأمواتُ الَّذِينَ يَهبِطُونَ إلَى عالَمِ الصَّمْتِ لا يُسَبِّحُونَ اللهَ.

18 ( 114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!

أمّا نَحنُ فَنُبارِكُ اللهَ مِنَ الآنَ وَإلَى الأبَدِ. هَلِّلُويا!