1 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)

وَأخَذَ صَمُوئِيلُ قِنِّينَةً فِيها زَيتٌ خاصٌّ، وَسَكَبَ الزَّيتَ عَلَى رَأْسِ شاوُلَ، وَقَبَّلَهُ. وَقالَ لَهُ: «قَدْ مَسَحَكَ اللهُ رَئِيساً عَلَى الشَّعبِ الَّذِي هُوَ مُلكٌ للهِ. وَسَتَحكُمُ شَعبَهُ. وَسَتُخَلِّصُهُمْ مِنَ الأعداءِ المُحِيطِينَ بِهِ. مَسَحَكَ لِتَكُونَ رَئِيساً عَلَى شَعبِهِ. وَهَذِهِ عَلامَةٌ عَلَى أنَّ هَذا الأمرَ سَيَتَحَقَّقُ.

2 Я к підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?

بَعدَ أنْ تَترُكَنِي اليَومَ، سَتُقابِلُ رَجُلَينِ قُربَ قَبرِ راحِيلَ عَلَى حُدُودِ بَنْيامِيْنَ فِي صَلْصَحَ. وَسَيَقُولانِ لَكَ: ‹وَجَدَ أحَدُهُمُ الحَمِيرَ الَّتِي تَبحَثُ عَنها. فَلَمْ يَعُدْ أبُوكَ قَلِقاً عَلَى الحَمِيرِ، بَلْ عَلَيكَ أنتَ. فَهُوَ يَسألُ ماذا حَدَثَ لابْنِي؟›»

3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.

وَقالَ صَمُوئِيلُ: «وَبَعدَ ذَلِكَ سَتَمضِي فِي طَرِيقِكَ إلَى أنْ تَصِلَ بَلُّوطَةٍ كَبِيرَةٍ فِي تابُورَ. وَسَيُصادِفُكَ هُناكَ ثَلاثَةُ رِجالٍ فِي طَرِيقِهِمْ لِعِبادَةِ اللهِ فِي بَيتِ إيلَ. وَسَيَكُونُ واحِدٌ مِنهُمْ حامِلاً ثَلاثَةَ تُيُوسٍ، وَالثّانِي ثَلاثَةَ أرغِفَةٍ مِنَ الخُبزِ، وَالثّالِثُ زُجاجَةَ نَبِيذٍ.

4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.

وَسَيُلقِي الرِّجالُ الثَّلاثَةُ هَؤُلاءِ التَّحِيَّةَ عَلَيكَ. وَسَيَعرِضُونَ عَلَيكَ رَغِيفَي خُبزٍ، فَخُذْهُما مِنهُمْ.

5 П отому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.

وَبَعدَ ذَلِكَ سَتَذهَبُ إلَى جِبْعَةِ إيلُوهِيمَ، حَيثُ يُوجَدُ حِصنٌ فِلِسْطِيٌّ. وَعِندَما تَصِلُ إلَى تِلكَ المَدِينَةِ، سَتُلاقِي مَجمُوعَةً مِنَ الأنبِياءِ نازِلِينَ مِنْ مَكانِ العِبادَةِ. وَسَيَتَنَبَّأُونَ وَهُمْ يَعزِفُونَ عَلَى القَياثِيرِ وَالصُّنُوجِ وَالنّاياتِ وَالرَّباباتِ.

6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.

حِينَئِذٍ، سَيَحِلُّ رُوحُ اللهِ عَلَيكَ بِقُوَّةٍ عَظِيمَةٍ، فَتَتَغَيَّرُ وَتَصِيرُ إنساناً جَديداً. وَسَتَبدَأُ تَتَنَبَّأُ مَعَ هَؤُلاءِ الأنبِياءِ.

7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.

بَعدَ ذَلِكَ، افعَلْ كَما تَشاءُ لِأنَّ اللهَ سَيَكُونُ مَعَكَ.

8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.

«اذْهَبْ إلَى الجِلجالِ قَبلِي. وَسَألحَقُ بِكَ إلَى هُناكَ لِأُقَدِّمَ ذَبائِحَ صاعِدَةً وَذَبائِحَ شَرِكَةٍ. لَكِنْ يَنبَغِي أنْ تَمكُثَ سَبعَةَ أيّامٍ. وَبَعدَ ذَلِكَ سَآتِي وَأُخبِرُكَ بِما يَنبغِي أنْ تَفعَلَ.» شاوُلُ بين الأنبِياء

9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.

فَلَمّا استَدارَ شاوُلُ لِيَمضِي مِنْ عِندِ صَمُوئِيلَ، تَغَيَّرَ قَلْبُ شاوُلَ وَصارَ إنساناً جَديداً. حَدَثَتْ هَذِهِ الأُمُورُ كُلُّها فِي يَومٍ واحِدٍ.

10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.

فَذَهَبَ شاوُلُ وَخادِمُهُ إلَى جَبعَةِ إيلُوهِيمَ. وَفِي ذَلِكَ المَكانِ تَلاقَى مَعَ مَجمُوعَةٍ مِنَ الأنبِياءِ. وَتَمَلَّكَهُ رُوحُ اللهِ، فَتَنَبَّأ شاوُلُ مَعَ الأنبِياءِ.

11 І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?

فَرَآهُ بَعْضُ النَّاسِ وَهُوَ يَتَنَبَّأُ – وَكانُوا يَعْرِفُونَ مَنْ هُوَ – فَسَألَ بَعضُهُمْ بَعضاً: «ماذا جَرَى لابْنِ قَيْسٍ؟ أشاوُلُ أيضاً بَيْنَ الأنبِياءِ؟»

12 І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?

فَقالَ رَجُلٌ مِنْ جِبْعَةَ: «نَعَمْ، وَيَبدُو أنَّهُ قائِدُهُمْ.» فَصارَ هَذا مَثَلاً: «أشاوُلُ أيضاً بَيْنَ الأنبِياءِ؟» شاوُلُ يَصِلُ إلَى بَيتِه

13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.

وَبَعَدَ أنِ انتَهَى شاوُلُ مِنَ التَّنَبُّؤِ، ذَهَبَ إلَى مَكانِ العِبادَةِ.

14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.

فَسَألَهُ عَمُّهُ وَسألَ خادِمَهُ: «أينَ كُنتُما؟» فَقالَ شاوُلُ: «كُنّا نَبحَثُ عَنِ الحَمِيرِ. وَعِندَما لَمْ نَجِدهُا، ذَهَبْنا لِرُؤيَةِ صَمُوئِيلَ.»

15 А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?

فَقالَ عَمُّهُ: «أخْبِرنِي ماذا قالَ لَكُما صَمُوئِيلُ.»

16 І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.

فَأجابَ شَأوُلُ: «قالَ لَنا صَمُوئِيلُ إنَّهُ تَمَّ العُثُورُ عَلَى الحَمِيرِ.» وَلَمْ يُخبِرْ عَمَّهُ بِكُلِّ شيءٍ، أيْ بِما قالَهُ صَمُوئِيلُ عَنِ المُلْكِ. صَمُوئِيلُ يُعلِنُ شاوُلَ مَلِكاً

17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,

وَجَمَعَ صَمُوئيلُ الشَّعبَ فِي حَضرَةِ اللهِ فِي المِصفاةِ.

18 т а й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.

وَقالَ لَهُمْ: «يَقُولُ اللهُ ، إلَهُ إسْرائِيلَ: ‹أخرَجتُ إسْرائِيلَ مِنْ مِصْرَ. وَخَلَّصْتُكُمْ مِنْ سَيطَرَةِ المِصرِيِّينَ وَمِنَ المَمالِكِ الأُخرَى الَّتِي ظَلَمَتْكُم وَضايَقَتْكُم.›

19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.

لَكِنَّكُمُ اليَومَ رَفَضتُمْ إلَهَكُمُ الَّذِي خَلَّصَكُمْ مِنْ ضِيقاتِكُمْ وَمَتاعِبِكُمْ إذْ قُلْتُمْ: ‹نُرِيدُ أنْ يَحكُمَنا مَلِكٌ.› وَالآنَ تَعالَوا وَقِفُوا فِي حَضرَةِ اللهِ حَسَبَ عائِلاتِكُمْ وَعَشائِرِكُمْ.»

20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.

فَقَرَّبَ صَمُوئِيلُ كُلَّ قَبائِلِ إسْرائِيلَ. ثُمَّ بَدَأُوا احْتِفالَ تَنصِيبِ المَلِكِ الجَدِيدِ.

21 І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.

أوَّلاً، اخْتِيرَتْ قَبِيلَةِ بَنْيامِيْنَ. ثُمَّ طَلَبَ صَمُوئِيلُ إلَى كُلِّ عائِلَةٍ فِي قَبِيلَةِ بَنْيامِيْنَ أنْ تَمُرَّ مِنْ أمامِهِ. فاخْتِيرَتْ عائِلَةُ مَطْرِي. ثُمَّ طَلَبَ صَمُوئِيلُ أنْ يَمُرَّ مِنْ أمامِهِ كُلُّ رَجُلٍ مِنْ رِجالِ عائِلَةِ مَطْرِي. فاخْتِيرَ شاوُلُ بْنُ قَيْسٍ. لَكِنْ حِينَ فَتَّشَ عَنهُ الشَّعبُ، لَمْ يَجِدُوهُ.

22 І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!

فَسَألُوا اللهَ: «ألَمْ يَجِئْ شاوُلُ بَعدُ؟» فَقالَ اللهُ: «إنَّهُ مُختَبِئٌ بَينَ المُؤَنِ.»

23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.

فَرَكَضَ الشَّعبُ وَأخرَجُوا شاوُلَ مِنْ خَلفِ المُؤَنِ. فَوَقَفَ شاوُلُ بَينَ الشَّعبِ. فَبَلَغَ طُولُ أطوَلِهِمْ إلَى كَتِفِهِ.

24 І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!

فَقالَ صَمُوئِيلُ لِلشَّعبِ: «ها هُوَ الرَّجُلُ الَّذِي اختارَهُ اللهُ. لا مَثِيلَ لَهُ بَينَ الشَّعبِ.» فَهَتَفَ الشَّعبُ: «يَعيشُ المَلِكُ!»

25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.

ثُمَّ شَرَحَ صَمُوئِيلُ لِلشَّعبِ أنظِمَةَ المَملَكَةِ وَالمُلْكِ. وَدَوَّنَ هَذِهِ الأنظِمَةَ فِي كِتابٍ. وَوَضَعَ الكِتابَ فِي حَضرَةِ اللهِ. ثُمَّ صَرَفَ الشَّعبَ إلَى بُيُوتِهِمْ.

26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.

وَانصَرَفَ شاوُلُ أيضاً إلَى بَيتِهِ فِي جِبعَةَ. وَلَمَسَ اللهُ قُلُوبَ الرِّجالِ البَواسِلِ الَّذِينَ بَدَأُوا يَتبَعُونَ شاوُلَ.

27 А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.

وَأمّا بَعضُ الأشرارِ فَقالُوا: «كَيفَ يُمكِنُ لِهَذا الرَّجُلِ أنْ يُخَلِّصَنا؟» فَاحْتَقَرُوهُ وَقالُوا كَلاماً مُهِيناً عَنْهُ. وَرَفَضُوا أنْ يَجلِبُوا لَهُ هَدايا المُبايَعَةِ. أمّا شاوُلُ، فَتَجاهَلَ كُلَّ ما سَمِعَهُ.