1 І було мені слово Господнє таке:

بَعدَ ذَلِكَ، أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

2 С ину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.

«يا إنْسانُ، أنتَ تَسكُنُ وَسَطَ شَعبٍ عاصٍ. لَهُمْ عُيُونٌ تَرَى، لَكِنَّهُمْ لا يَرَوْنَ! وَلَهُمْ آذانٌ تَسمَعُ، لَكِنَّهُمْ لا يَسمَعُونَ! لأنَّهُمْ شَعبٌ عاصٍ.

3 А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.

يا إنْسانُ، جَهِّزْ حَقِيبَةَ سَبيٍ لِنَفسِكَ. وَفِي النَّهارِ أمامَ عُيُونِهِمْ، اخرُجْ كَالمَسبِيِّ مِنْ مَكانَكَ إلَى مَكانٍ آخَرَ. فَلَعَلَّهُمْ يَرَوْنَ وَيُدرِكُونَ، لأنَّهُمْ شَعبٌ مُتَمَرِدُّ.

4 І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.

اخْرُجْ بِحَقِيبَتِكَ فِي النَّهارِ أمامَ عُيُونِهِمْ، كَما لَوْ أنَّها حَقِيبَةُ مَسبِيٍّ. ثُمَّ اخرُجْ فِي المَساءِ أمامَ عُيُونِهِمْ، كَما لَوْ كُنتَ ذاهِباً إلَى السَّبيِ.

5 Н а їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.

اثقُبِ الحائِطَ أمامَ عُيُونِهِمْ وَاخرُجْ مِنهُ.

6 Н а їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.

ارفَعِ الحَقِيبَةَ أمامَ عُيُونِهِمْ عَلَى كَتِفِكَ. وَعِندَ حُلُولِ الظَّلامِ احمِلها إلَى الخارِجِ. غَطِّ وَجهَكَ كَي لا تَرَى الأرْضَ الَّتِي حَولَكَ، لأنِّي أستَخدِمُكَ كَعَلامَةٍ لِبَني إسْرائِيلَ.»

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.

فَعَمِلتُ كَما أمَرَنِي. فِي النَّهارِ أخرَجتُ حَقِيبَتِي، كَما لَوْ أنَّها حَقِيبَةُ مَسبِيٍّ، وَفِي المَساءِ ثَقَبْتُ الحائِطَ بِيَدَيَّ. وَعِندَ حُلُولِ الظَّلامِ، أخرَجتُ حَقِيبَتِي وَحَمَلتُها عَلَى كَتِفِي أمامَ عُيُونِهِمْ.

8 А ранком було мені слово Господнє таке:

وَفِي صَباحِ اليَومِ التّالِي، أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

9 С ину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?

«يا إنْسانُ، ألَمْ يَسألكَ هَؤلاءِ العُصاةُ المُتَمَرِّدُونَ عَمّا كُنتَ تَفعَلُهُ؟

10 С кажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

قُلْ لَهُمْ: ‹يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: هَذِهِ رِسالَةٌ إلَى حاكِمِ القُدْسِ، وَإلَى كُلَّ بَني إسْرائِيلَ السّاكِنينَ فِيها.

11 С кажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!

قُلْ لَهُمْ: أنا رَمزٌ لَكُمْ. فَكَما عَمِلتُ، هَذا سَيُعمَلُ بِهِمْ. فَسَيُؤخَذُونَ كَأسرَى وَيُقادُونَ إلَى السَّبيِ.

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.

وَفِي الظَّلامِ سَيَحْمِلُ رَئِيسُهُمْ حَقِيبَتَهُ عَلَى كَتِفِهِ، وَيُغادِرُ المَدِينَةَ. سَيَثقُبُونَ السُّورَ لِيَخرُجُوا مِنهُ مَعَ أغْراضِهِمْ. سَيُغَطِّي الرَّئِيسُ وَجهَهُ حَتَّى لا يَرَى أرْضَهُ بِعَينَيهِ.

13 І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.

وَلَكِنِّي أُلقِي عَلَيهِ شَبَكَةً، وَسَيُمسَكُ بِفَخِّي. حِينَئِذٍ، سَآخُذُهُ إلَى بابِلَ، أرْضِ الكَلْدانِيِّينَ، لَكِنَّهُ لَنْ يَراها، وَسَيَمُوتُ هُناكَ.

14 А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...

سَأُبَعْثِرُ جُيُوشَكَ وَمُستَشارِيكَ مَعَ الرِّيحِ فِي كُلِّ اتِّجاهٍ. وَتُلاحِقُهُمْ جُيُوشٌ يَهُزُّونَ سُيُوفَهُمْ عَلَيهِمْ.

15 І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!

وَلِذا حِينَ أُبَدِّدُهُمْ بَينَ الأُمَمِ وَأُبَعثِرُهُمْ فِي البِلادِ، سَيَعرِفُونَ أنِّي أنا اللهُ.›»

16 А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!

وَلَنْ أُبقِي مِنهُمْ ناجِينَ مِنَ السَّيفِ وَالمَجاعَةِ وَالأمراضِ سِوَى عَدَدٍ قَلِيلٍ، لِيَصِفُوا لِلأُمَمِ الَّتِي يَذهَبُونَ إلَيها كُلَّ الأُمُورِ الكَرِيهَةِ الَّتِي عَمِلُوها فِي يَهُوذا. حِينَئِذٍ، سَيَعرِفُونَ أنِّي أنا اللهُ.

17 І було мені слово Господнє таке:

ثُمَّ أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

18 С ину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.

«يا إنْسانُ، كُلْ طَعامَكَ مُرتَجِفاً، وَاشرَبْ ماءَكَ مُرتَعِشاً خائِفاً!

19 І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.

ثُمَّ قُلْ لِشَعبِ الأرْضِ: ‹يَقولُ الرَّبُّ الإلَهُ عَنْ هَذِهِ الأُمُورِ لِلشَّعبِ السّاكِنِ فِي القُدْسِ وَفِي بَقِيَّةِ أرْضِ إسْرائِيلَ: سَتَأكُلُونَ طَعامَكُمْ بِخَوفٍ وَتَشرَبُونَ ماءَكُمْ بِرُعبٍ. لأنَّ أرْضَكُمْ سَتُدَمَّرُ، بِسَبِبِ ظُلمِ السّاكِنِينَ فِيها.

20 І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

سَتَتَحَوَّلُ المُدُنُ المَسكُونَةُ إلَى خَرابٍ، وَسَتُهجَرُ الأريافُ. حِينَئِذٍ، تَعلَمُونَ أنِّي أنا اللهُ.›»

21 І було мені слово Господнє таке:

ثُمَّ أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

22 С ину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?

«يا إنْسانُ، لِماذا يَقُولُ الشَّعبُ السّاكِنُ أرْضَ إسْرائِيلَ هَذا المَثَلَ: ‹مَرَّتِ الأيّامُ وَخابَتِ الرُّؤَى.›

23 Т ому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.

لِذَلِكَ قُلْ لَهُمْ: ‹يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: سَأَضَعُ حَدّاً لِهَذا المَثَلِ، وَلَنْ يَقُولَهُ النّاسُ فِي إسْرائِيلَ فِيما بَعدُ، بَلْ سَيُقالُ: «اقتَرَبَتِ الأيّامُ، وَسَتَتِمُّ كُلُّ الرُّؤَى.»

24 Б о не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.

فَلَنْ تَكُونَ هُناكَ رُؤَى مُزَيَّفَةٌ أوْ عَرّافُونَ كَذَبَةٌ فِي إسْرائِيلَ.

25 Б о Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.

فَأنا اللهَ أتَكَلَّمُ بِهَذِهِ الكَلِمَةِ، وَسَتَتَحَقَّقُ مِنْ دُونِ تَأخِيرٍ. فَفِي أيّامِكُمْ، أيُّها البَيتُ المُتَمَرِّدُ العاصِي، سَأقُولُ كَلِمَةً وَسَتَتِمُّ.›» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.

26 І було мені слово Господнє таке:

ثُمَّ أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

27 С ину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.

«يا إنْسانُ، يَقُولُ بَنو إسْرائِيلَ: ‹تَتَعَلَّقُ الرُّؤيا الَّتِي يَتَكَلَّمُ بِها بِالمُستَقبَلِ البَعِيدِ. هُوَ يَتَنَبَّأُ عَنْ أزمِنَةِ بَعِيدَةٍ فِي المُستَقبَلِ.›

28 Т ому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

لِذَلِكَ قُلْ لَهُمْ: ‹هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرّبُّ الإلَهُ: لَنْ يَتَأخَّرَ شَيءٌ مِنْ كَلامِي، بَلْ سَأقُولُ كَلِمَةً وَسَتَتِمُّ.›» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.