1 П ісля цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.

بَعدَ هَذا رَأيتُ مَلاكاً آخَرَ نازِلاً مِنَ السَّماءِ، لَهُ سُلطانٌ عَظِيمٌ، وَقَدْ أضاءَتِ الأرْضُ مِنْ بَهائِهِ!

2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,

وَصَرَخَ المَلاكُ بِصَوتٍ هادِرٍ وَقالَ: «قَدْ سَقَطَتْ! بابِلُ العَظِيمَةُ قَدْ سَقَطَتْ! أصبَحَتْ مَسكِناً لِلأرواحِ الشِّرِّيرَةِ، وَوَكْراً لِكُلِّ رُوحٍ نَجِسٍ. صارَتْ عُشّاً لِكُلِّ طائِرٍ.

3 б о лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!

لِأنَّ جَمِيعَ الأُمَمِ شَرِبَتْ مِنْ خَمرِ سَخَطِ اللهِ بِسَبَبِ زِناها. مُلُوكُ الأرْضِ قَدْ زَنُوا مَعَها، وَتُجّارُ العالَمِ اغتَنُوا مِنْ إسرافِها.»

4 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.

ثُمَّ سَمِعْتُ صَوتاً آخَرَ مِنَ السَّماءِ يَقُولُ: «اخرُجُوا مِنْ تِلكَ المَدِينَةِ يا شَعبِي، حَتَّى لا تَشتَرِكُوا فِي خَطاياها، وَحَتَّى لا تُعانُوا مِنَ الكَوارِثِ الَّتِي سَتَحِلُّ بِها.

5 Г ріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.

لِأنَّ خَطاياها قَدْ تَكَوَّمَتْ فَوَصَلَتِ إلَى السَّماءِ، وَاللهُ لَمْ يَنسَ آثامَها!

6 В ідплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!

عامِلُوها كَما عامَلَتِ الآخَرِينَ، وَرُدُّوا لَها ما فَعَلَتهُ مُضاعَفاً. فِي الكَأسِ الَّتِي خَلَطَتْ فِيها لِلآخَرِينَ، اخلِطُوا لَها شَراباً مُضاعَفاً.

7 С кільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!

أعطُوها عَذاباً وَحُزناً، بِقَدرِ المَجدِ وَالتَّرَفِ الَّذِي مَنَحَتهُ لِنَفسِها. لِأنَّها تَقُولُ فِي نَفسِها: ‹إنِّي أجلِسُ عَلَى عَرشِي كَمَلِكَةٍ. أنا لَستُ أرمَلَةً، وَلَنْ أحزَنَ أبَداً.›

8 Ч ерез це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!

لَكِنْ فِي يَومٍ واحِدٍ سَتَحِلُّ بِها الكَوارِثُ: الوَباءُ وَالأسَى وَالمَجاعَةُ. وَسَتُحرَقُ بِالنّارِ، لِأنَّ الرَّبَّ الإلَهَ الَّذِي أدانَها جَبّارٌ.»

9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.

مُلُوكُ الأرْضِ الَّذِينَ زَنُوا مَعَها وَشارَكُوها فِي تَرَفِها، سَيَنُوحُونَ عَلَيها عِندَما يَرَونَ دُخانَ احتِراقِها.

10 В они через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!

سَيَقِفُونَ بَعِيداً عَنها خَوفاً مِنْ عَذابِها، وَسَيَقُولُونَ: «الوَيلُ، الوَيلُ، أيَّتُها المَدِينَةُ العَظِيمَةُ! يا مَدِينَةَ بابِلَ القَوِيَّةَ! فِي ساعَةٍ واحِدَةٍ حَلَّ جَزاؤُكِ!»

11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,

تُجّارُ العالَمِ سَيَبكُونَ أيضاً وَيَحِدُّونَ عَلَيها، لِأنَّهُ لَنْ يَشتَرِيَ أحَدٌ بَضائِعَهُمْ بَعدَ الآنِ،

12 в антажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,

بَضائِعَ الذَّهَبِ وَالفِضَّةِ وَالأحجارِ الكَرِيمَةِ وَالَّلآلِئِ وَالكِتّانِ وَالأُرجُوانِ وَالحَرِيرِ وَالقُماشِ القُرمُزِيِّ وَالنَباتاتِ العِطْريَّةِ، وَجَمِيعِ الأشياءِ المَصنُوعَةِ مِنَ العاجِ وَالأخشابِ الثَّمِينَةِ وَالنُّحاسِ وَالحَدِيدِ وَالرُّخامِ،

13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.

وَالقِرفَةِ وَالمَراهِمِ وَالبَخُورِ وَالمُرِّ وَاللُّبانِ وَالنَّبِيذِ وَزَيتِ الزَّيتُونِ وَالطَّحِينِ وَالقَمحِ وَالماشِيَةِ وَالخِرافِ وَالخَيلِ وَالعَرَباتِ وَحَتَّى أجْسادِ العَبِيدِ مِنَ البَشَرِ.

14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!

«يا بابِلُ، الأشياءُ الحَسَنَةُ الَّتِي اشتَهَيتِها ذَهَبَتْ عَنكِ. صِحَّتُكِ وَبَهاؤُكِ ضاعا وَلَنْ تَجِدِيهِما ثانِيَةً.»

15 К упці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,

التُّجّارُ الَّذِينَ يَبِيعُونَ هَذِهِ الأشياءَ صارُوا أغنِياءَ بِسَبَبِها، سَيَقِفُونَ بَعِيداً خَوْفاً مِنْ عَذابِها. سَيَبكُونَ وَيَنُوحُونَ

16 і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,

وَهُمْ يَقولونَ: «وَيلٌ، وَيلٌ، لِلمَدِينَةِ العَظِيمَةِ! كانَتْ تَلبِسُ الكِتّانَ النّاعِمَ، وَالأُرجُوانَ وَالمَلابِسَ القُرمُزِيَّةَ. تَحَلَّتْ بِالذَّهَبِ وَبِالأحجارِ الكَرِيمَةِ وَالَّلآلِئِ!

17 б о за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,

وَكُلُّ تِلكَ الثَّروَةِ قَدْ دُمِّرَتْ فِي ساعَةٍ واحِدَةٍ!» عَندَها سَيَقِفُ بَعِيداً عَنِ المَدِينَةِ بابِلَ، كُلُّ قُبطانِ سَفِينَةٍ، وَكُلُّ مَنْ يَركَبُ البَحْرَ، وَالمَلّاحونَ، وَكُلُّ الَّذِينَ يَعتاشُونَ مِنَ البَحرِ.

18 і , бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?

وَعِندَما يَرَونَ دُخانَ احتِراقِها سَيَصِيحُونَ: «أيُّ المُدُنِ كانَتْ مِثلَ هَذِهِ المَدِينَةِ العَظِيمَةِ؟»

19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!

سَيَنثُرُونَ التُّرابَ فَوقَ رُؤُوسِهِمْ، وَسَيَبكُونَ وَيَنُوحُونَ وَيَصرُخونَ: «وَيلٌ، وَيلٌ، لِلمَدِينَةِ العَظِيمَةِ! أصحابُ السُفُنِ فِي البَحرِ صاروا أغنِياءَ مِنْ ثَروَتِها، لَكِنَّها دُمِّرَتْ فِي ساعَةٍ واحِدَةٍ!

20 Р адій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!

افرَحِي أيَّتُها السَّماءُ لِأجلِها، افرَحُوا أيُّها الرُّسُلُ وَالأنبِياءُ لِأجلِها، وَيا كُلَّ المُؤمنينَ المُقَدَّسينَ، لِأنَّ اللهَ قَدْ أدانَها بِسَبَبِ ما فَعَلَتْهُ بِكُمْ!»

21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!

ثُمَّ التَقَطَ مَلاكٌ قَوِيٌّ صَخرَةً كَبِيرَةً كَحَجَرِ الرَّحَى، وَألقَى بِها إلَى البَحرِ وَقالَ: «هَكَذا سَيُلقَى بِالمَدِينَةِ العَظِيمَةِ، وَلَنْ تُرَى بَعدَ الآنِ.

22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!

لَنْ يُسمَعَ فِيكِ ثانِيَةً أصواتُ عازِفِي القِيثارَةِ وَالمُغَنِّيْنَ وَنافِخِي الأبواقِ. لَنْ يَكونَ فِيكِ حِرَفِيٌّ فِي أيَّةِ صِناعَةٍ فِيما بَعْدُ. لَنْ يُسمَعَ فِيكِ صَوتُ الطّاحُونَةِ ثانِيَةً.

23 І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!

لَنْ يُشِعَّ فِيكِ ضَوْءُ مِصباحٍ ثانِيَةً. لَنْ يُسمَعَ فِيكِ صَوتُ عَرِيسٍ وَعَرُوسِهِ. تُجّارُكِ كانُوا أعظَمَ رِجالِ العالَمِ. جَمِيعُ الأُمَمِ انخَدَعَتْ بِسِحرِكِ.

24 Б о в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...

وَعَلَى تِلكَ المَدِينَةِ ذَنبُ دَمِ الأنبِياءِ، وَدَمُ المُؤمِنينَ المُقَدَّسِينَ، وَدَمِ جَمِيعِ الَّذِينَ ذُبِحُوا عَلَى الأرْضِ.»