1 І зібрав Давид усіх Ізраїлевих князів, зверхників племен, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його разом з евнухами та лицарями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.

وَاسْتَدعَى داوُدُ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ كُلَّ قادَةِ إسْرائِيلَ، وَرُؤَساءَ القَبائِلِ، وَرُؤَساءَ الفِرَقِ الَّتِي تَخدِمُ المَلِكَ، وَرُؤَساءَ الآلافِ، وَرُؤَساءَ المِئاتِ، وَالمَسؤُولِينَ عَنْ كُلِّ أملاكِ المَلِكِ وَماشِيَتِهِ وَأبنائِهِ، مَعَ المَسؤُولِينَ فِي حاشِيَةِ القَصْرِ، وَالمُحارِبِينَ وَكُلِّ رَجُلٍ لَهُ وَزْنٌ.

2 І встав цар Давид на ноги свої та й сказав: Послухайте мене, брати мої та народе мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й я приготовив потрібне на збудування.

وَوَقَفَ المَلِكُ داوُدُ وَقالَ: «اسْمَعُونِي يا إخْوَتِي وَشَعبِي. كُنتُ أنوِي بِناءَ مَكانِ راحَةٍ وَاسْتِقْرارٍ لِصُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ ، لِمَوطِئِ قَدَمَيِّ إلَهِنا. وَأعدَدْتُ لِبِنائِهِ.

3 А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Ймення, бо ти муж воєн і кров проливав.

لَكِنَّ اللهَ قالَ لِي: لا يَجُوزُ لَكَ أنْ تَبنِي بَيتاً لاسْمِي، لِأنَّكَ رَجُلُ حَربٍ، وَقَدْ سَفَكْتَ دِماءً كَثِيرَةً.

4 Т а вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем.

«لَكِنَّ اللهَ ، إلَهَ إسْرائِيلَ، اختارَنِي مِنْ بَينِ كُلِّ عائِلَتِي لِأكُونَ مَلِكاً عَلَى إسْرائِيلَ إلَى الأبَدِ. فَقَدِ اختارَ يَهُوذا قائِداً. وَمِنْ بَيتِ يَهُوذا اختارَ عائِلَتِي. وَمِنْ بَينِ إخْوَتِي شاءَ أنْ يَجْعَلَنِي أنا مَلِكاً عَلَى كُلِّ إسْرائِيلَ.

5 А зо всіх моїх синів, бо багатьох синів дав мені Господь то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.

وَمِنْ بَينِ كُلِّ أبنائِيَ – وَقَدْ أعطانِيَ اللهُ أبناءً كَثِيرِينَ – اختارَ ابْنِي سُلَيْمانَ لِلْجُلُوسِ عَلَى عَرشِ مَملَكَةِ اللهِ ، إسْرائِيلَ.

6 І Він сказав мені: Соломон, син твій, він збудує храма Мого та двори Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я буду йому за Отця.

وَقالَ لِي: ‹ابنُكَ سُلَيْمانُ هُوَ الَّذِي سَيَبنِي بَيتِي وَساحاتِي، لِأنِّي قَدِ اختَرتُهُ لِيَكُونَ لِيَ ابناً، وَأكُونَ لَهُ أباً.

7 І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде сильний, щоб виконувати заповіді Мої та постанови Мої, як цього дня.

وَسَأُثَبِّتُ إلَى الأبَدِ مَملَكَتَهُ، إذا كانَ جادّاً فِي اتِّباعِ وَصايايَ وَفَرائِضِي كَما يَفعَلُ اليَومَ.›»

8 А тепер на очах усього Ізраїля, Господнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спадщину по собі синам вашим аж навіки.

وَقالَ دَاوُدُ: «وَالآنَ أطلُبُ إلَيكُمْ، بشَهادَةِ جَمِيعِ بَنِي إسْرائِيلَ، جَماعَةِ اللهِ ، وَعَلَى مَسمَعِ إلَهِنا، أنْ تَتَّبِعُوا وَصايا إلَهِكُمْ بِكُلِّ تَدقِيقٍ، لِكَي تَملِكُوا هَذِهِ الأرْضَ الطَّيِّبَةَ، وَتُورِّثُوها لِأبْنائِكُمْ إلَى الأبَدِ.

9 А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.

«أمّا أنْتَ يا ابْنِي سُلَيْمانَ، فَاعرِفْ إلَهَ أبِيكَ، وَاخدِمْهُ بِقَلبٍ سَلِيمٍ وَرُوحٍ راغِبَةٍ، لِأنَّ اللهَ يَفحَصُ كُلَّ القُلُوبِ، وَيَفهَمُ كُلَّ الأفكارِ. اسْعَ إلَيهِ، وَسَتَجِدُهُ. أمّا إذا تَرَكْتَهُ فَسَيَرْفُضُكَ إلَى الأبَدِ.

10 Т епер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцний та роби!

وَها قَدِ اختارَكَ اللهُ لِتَبْنِيَ بَيتاً مُقَدَّساً. فَتَشَجَّعْ وَابْدأِ العَمَلَ.»

11 І Давид дав своєму синові Соломонові взори Господнього дому: притвору, і домів його, і скарбниць його, і горниць його, і кімнат його внутрішніх, і дому для ковчегу,

ثُمَّ أعْطَى داوُدُ ابنَهُ سُلَيْمانَ مُخَطَّطَ دِهلِيزِ الهَيكَلِ وَمَبانِيهِ وَمَخازِنِهِ، وَغُرَفِهِ العُلْوِيَّةِ، وَغُرفَةِ كُرسِيِّ الرَّحمَةِ.

12 і взір усього, що було в дусі його для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімнат навколо, для скарбів Божого дому та для скарбів святині,

وَأعطاهُ مُخَطَّطاً لِكُلِّ ما كانَ فِي ذِهنِهِ لِبِناءِ ساحَةِ بَيتِ اللهِ وَلِكُلِّ الغُرَفِ المُحِيطَةِ بِها، وَلِكُلِّ مَخازِنِ بَيتِ اللهِ، وَلِكُلِّ المَخازِنِ المُخَصَّصَةِ لِلعَطايا المُقَدَّمَةِ للهِ.

13 і для відділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких речей для служби Господнього дому.

وَأعطاهُ نِظامَ فِرَقِ الكَهَنَةِ وَالَّلاوِيِّينَ، وَلِكُلِّ عَمَلِ خِدمَةِ بَيتِ اللهِ ، وَلِكُلِّ الآنِيَةِ باستِعمالاتِها المُختَلِفَةِ فِي خِدمَةِ بَيتِ اللهِ.

14 І дав він золота вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей вагою, для всіх речей кожної служби;

وَبَيَّنَ لَهُ أوزانَ آنِيَةِ الذَّهَبِ بِحَسَبِ اسْتِخدامِها، وَأوزانَ آنِيَةِ الفِضَّةِ وَجَمِيعِ الآنِيَةِ باسْتِعمالاتِها المُختَلِفَةِ.

15 і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпадок, вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, вагою для свічника та лямпадок його, за роботою кожного свічника.

كَما بَيَّنَ لَهُ أوزانَ المنائِرِ الذَّهَبِيَّةِ وَسُرُجِها، وَأوزانَ المنائِرِ الفِضِّيَّةِ وَسُرُجِها بِحَسَبِ اسْتِخدامِها.

16 І дав золота вагою для столів хлібів показних, для кожного столу і срібла для срібних столів,

وَبَيَّنَ لَهُ وَزنَ الذَّهَبِ اللّازِمِ لِصُنعِ مَوائِدِ الخُبزِ المُقَدَّسِ، وَوَزنَ الفِضَّةِ لِصُنعِ المَوائِدِ الفِضِّيَّةِ،

17 і видельця, і кропильниці, і чарки чисте золото, і для золотих келіхів вагою для кожного келіха, і для келіхів срібних, вагою для кожного келіха.

وَوَزنَ الذَّهَبِ النَقِيِّ لِصُنْعِ المَلاقِطِ وَطاساتِ الرَّشِّ وَالأبارِيقِ وَالأطباقِ الذَّهَبِيَّةِ وَالأطباقِ الفِضِّيَّةِ، وَوَزْنَ كُلِّ طَبَقٍ مِنها.

18 А для кадильного жертівника дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.

وَبَيَّنَ لَهُ وَزنَ الذَّهَبِ المُصَفَّى اللّازِمِ لِصُنعِ مَذْبَحِ البَخُورِ. وَبَيَّنَ لَهُ نَمُوذَجَ المَركَبَةِ الذَّهَبِيَّةِ – أي مَلاكَيِ الكَرُوبِيمَ اللَّذينِ يَفرِدانِ أجنِحَتَهُما وَيُظَلِّلانِ صُنْدُوقَ عَهدِ اللهِ.

19 У се це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була над ним, усі роботи взору.

أعطَى داوُدُ سُلَيْمانَ هَذِهِ التَّعلِيماتِ مَكتُوبَةً، كَما اسْتَلَمَها مِنَ اللهِ. وَشَرَحَها لَهُ بِكُلِّ تَفْصِيلٍ بَحَسَبِ المُخَطَّطاتِ.

20 І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоставить тебе аж до закінчення всієї праці роботи Господнього дому...

ثُمَّ قالَ داوُدُ لابْنِهِ سُلَيْمانَ: «تَشَدَّدْ وَتَشَجَّعْ وَنَفِّذْ هَذا الأمْرَ. وَلا تَخَفْ وَلا تَفْشَلْ. لِأنَّ اللهَ ، إلَهِي مَعَكَ. لَنْ يَتَخَلَّى عَنْكَ وَلَنْ يَترُكَكَ إلَى أنْ تُنهِيَ كُلَّ عَمَلِ خِدمَةِ بَيتِ اللهِ.

21 А оце черги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ревні люди, здібні на всяку службу, а начальники та ввесь народ, на всі накази твої.

وَها هِيَ فِرَقُ الكَهَنَةِ وَالَّلاوِيِّينَ لِكُلِّ خِدمَةِ بَيتِ اللهِ. وَتَحْتَ تَصَرُّفِكَ كُلُّ العُمّالِ الماهِرِينَ فِي أيَّةِ خِدْمَةٍ. وَمَعكَ أيضاً المَسؤُولُونَ وَكُلُّ الشَّعبِ.»