1 П існя прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

فِي ضِيقِي دَعَوتُ اللهَ ، فَاسْتَجابَ لِي.

2 Г осподи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

مِنَ النّاسِ الكاذِبِينَ المُخادِعِينَ نَجِّنِي، يا اللهُ.

3 Щ о Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

أيُّها الكاذِبُونَ المُخادِعُونَ، ماذا سَتَربَحُونَ مِنَ الكَذِبِ؟

4 З агострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

لَنْ تَربَحُوا غَيرَ سِهامٍ حادَّةٍ وَجَمراتٍ حامِيَةٍ.

5 Г оре мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

وَيلٌ لِي! فَانا بَينَكُمْ كالغَرِيبِ السّاكِنِ فِي ماشِكَ أوْ فِي الخِيامِ فِي صَحراءِ قِيدارَ.

6 Д овго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

طالَتْ سُكنايَ بَينَ أعداءِ السَّلامِ.

7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

إلَى السَّلامِ أدعُو، أمّا هُمْ فَيُنادُونَ بِالحَربِ.