1 А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.

وَحَلَّ رُوحُ اللهِ عَلَى عَزَرْيا بْنِ عُودِيدَ.

2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!

فَذَهَبَ عَزَرْيا لِلقاءِ آسا وَقالَ لَهُ: «اسمَعُوني يا آسا، وَيا كُلَّ شَعبِ يَهُوذا وَبَنْيامِيْنَ! اللهُ مَعَكُمْ ما دُمتُمْ مَعَهُ. وَإذا طَلَبْتُمْ اللهَ ، فَسَتَجِدُونَهُ. لَكِنْ إنْ تَرَكْتُمُوهُ، فَسَيَترُكُكُمْ.

3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.

ظَلَّتْ إسْرائِيلُ زَمَناً طَويلاً مِنْ غَيْرِ اللهِ الحَقيقِيِّ. وَظَلَّ بَنُو إسْرائِيلَ مِنْ غَيرِ كاهِنٍ يُعَلّمُهُمْ، وَمِنْ غَيرِ شَريعَةٍ.

4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.

لَكِنْ عِندَما كانَ بَنُو إسْرائِيلَ يُواجهُونَ ضِيقاً، كانُوا يَلجَأُونَ إلَى اللهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ، مِنْ جَدِيْدٍ. كانُوا يَطلُبُونَهُ فَيَجِدُونَهُ.

5 А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.

«وَفِي أيّامِ الضِّيقِ تِلكَ، لَمْ يَكُنْ أحَدٌ يَستَطِيعُ أنْ يَتَنَّقَلَ بِأمانٍ. فَقَدْ سادَتِ الاضْطِراباتُ بَينَ الشُّعُوبِ.

6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.

فَكانَتْ أُمَّةٌ تَقُومُ عَلَى أُمَّةٍ، وَمَدينَةٌ عَلَى مَدِينَةٍ، لأنَّ اللهَ ابتَلاهُمْ بكُلِّ أنواعِ الضِّيقِ.

7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!

أمَّأ أنتَ وَشَعبُكَ يا آسا، فَتَشَجَّعُوا، وَلا تَضْعُفُوا، لِأنَّكُمْ سَتُكافَأُونَ عَلَى عَمَلِكُمُ الحَسَنِ!»

8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.

وَتَشَجَّعَ آسا حِينَ سَمِعَ كَلامَ النَّبِيِّ عُودِيدَ وَالرِّسالَةَ الَّتِي أعلَنَها. فَأزالَ الأوثانَ البَغِيضَةَ مِنْ كُلِّ مِنطَقَةِ يَهُوذا وَبَنْيامِيْنَ، وَمِنَ المُدُنِ الَّتِي استَولَى عَلَيها فِي مِنطَقَةِ أفْرايِمَ الجَبَليَّةِ. وَرَمَّمَ مَذبَحَ اللهِ الَّذِيِ أمامَ دِهلِيزِ بَيتِ اللهِ.

9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

ثُمَّ جَمَعَ آسا كُلَّ الشَّعبِ منْ يَهُوذا وَبَنْيامِيْنَ. وَجَمَعَ أيضاً مِنْ عَشائِر أفْرايِمَ وَمَنَسَّى وَشَمْعُونَ الجَماعاتِ الَّتِي انتَقَلَتْ مِنْ أرْضِ إسْرائِيلَ إلَى أرْضِ يَهُوذا. وَقَدْ جاءَ هَؤُلاءِ النّاسُ بِأعْدادٍ كَبِيرَةٍ إلَى يَهُوذا لِأنَّهُمْ رَأَوْا أنَّ إلَهَهُ مَعَهُ.

10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.

اجتَمَعَ آسا وَكُلُّ هَؤُلاءِ النّاسِ مَعاً فِي القُدسِ فِي الشَّهرِ الثّالِثِ مِنَ السَّنَةِ الخامِسَةَ عَشْرَةَ لِحُكْمِ آسا.

11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.

وَذَبَحُوا للهِ سَبْعَ مِئَةِ ثَورٍ وَسَبعَ مِئَةِ خَرُوفٍ وَماعِزٍ. وَكانَ جَيشُ آسا قَدِ استَولَى عَلَى هَذه المَواشِي وَأشياءَ ثَمِينَةٍ أُخْرَى منْ أعدائِهمْ.

12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.

ثُمَّ تَعاهَدُوا عَلَى أنْ يَتْبَعُوا اللهَ ، إلَهَ آبائِهُمْ، بِكُلِّ قَلُوبِهِمْ وَبِكُلِّ نَفُوسِهِمْ.

13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.

وَكانَ كُلُّ مَنْ لا يَطلُبُ اللهَ إلَهَ إسْرائِيلَ يُقتَلُ، مَهما عَلا شَأنُهُ أوْ صَغُرَ، رَجُلاً كانَ أمِ امْرأةً.

14 І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.

وَتَعَهَّدَ آسا وَالشَّعْبُ بِصَوتٍ مُرتَفِعٍ أنْ يَظَلُّوا أوفِياءَ للهِ. وَنَفَخُوا فِي الأبْواقِ الَّتِي مِنْ قُرُونِ الكِباشِ.

15 І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.

وَفَرِحَ كُلُّ شَعبِ يَهُوذا بِهَذا العَهدِ لِأنَّهُمْ نَذَرُوا للهِ بِكُلِّ قُلُوبِهِمْ، وَطَلَبُوهُ طَوعاً. طَلَبُوهُ بكُلِّ قُلُوبِهِمْ فَوَجَدُوهُ، فَأعطاهُمْ اللهُ سَلاماً وَراحَةً عَلَى كُلِّ حُدُودِهِمْ.

16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.

وَخَلَعَ آسا أُمَّهُ مَعْكَةَ كَمَلِكَةٍ أُمٍّ، لِأنَّها نَصَبَتْ عَمُوداً بَغِيضاً إكراماً للإلَهَةِ عَشْتَرُوتَ. وَهَدَمَ آسا عَمُودَ عَشْتَرُوتَ وَكَسَّرَهُ تَكسِيراً، ثُمَّ أحرَقَ أجزاءَهُ فِي وادِي قَدْرُونَ.

17 Т а пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.

لَمْ تُنزَعِ المُرتَفَعاتُ مِنْ يَهُوذا، غَيرَ أنْ قَلْبَ آسا كانَ وَفِيّاً لِلرَّبِّ طَوالَ حَياتِهِ.

18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.

وَوَضَعَ آسا كُلَّ ما خَصَّصَهُ هُوَ وَأبُوهُ مِنْ أشْياءَ مَصْنُوعَةٍ مِنْ ذَهَبٍ وَفِضَّةٍ للهِ في بَيتِ اللهِ.

19 А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.

وَلَمْ تَنشُبْ حَربٌ حَتَّى السَّنَةِ الخامسَةِ وَالثَّلاثِينَ منْ حُكمِ آسا.