1 ( 7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.

فَقالَ اللهُ لِمُوسَى: «اذْهَبْ إلَى فِرعَوْنَ وَقُلْ لَهُ: ‹هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: أطلِقْ شَعبِي كَي يَعبُدَنِي.

2 ( 7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.

فَإنْ رَفَضْتَ أنْ تُطلِقَهُمْ، سَأضرِبُ كُلَّ أرْضِكَ بِالضَّفادِعِ.

3 ( 7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.

سَيَمتَلِئُ النِّيلُ بِالضَّفادِعِ. وَسَتَصعَدُ الضَّفادِعُ إلَى بَيتِكَ وَغُرفَةِ نَومِكَ وَعَلَى سَرِيرِكَ وَإلَى بُيُوتِ خُدّامِكَ، وَعَلَى شَعبِكَ وَإلَى أفرانِكَ وَآنِيَتِكَ.

4 ( 7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.

فَتَأْتِي الضَّفادِعُ عَلَيكَ وَعَلَى شَعبِكَ وَعَلَى كُلِّ خُدّامِكَ.›»

5 ( 8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.

وَقالَ اللهُ لِمُوسَى: «قُلْ لِهارُونَ: ‹مُدَّ يَدَكَ بِعَصاكَ عَلَى الأنهارِ وَالجَداوِلِ وَالبِرَكِ، وَأخرِجْ ضَفادِعَ لِتَنتَشِرَ عَلَى أرْضِ مِصرَ.›»

6 ( 8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.

فَمَدَّ هارُونُ يَدَهُ عَلَى مِياهِ مِصرَ، فَخَرَجَتِ الضَّفادِعُ وَغَطَّتْ أرْضَ مِصرَ.

7 ( 8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.

وَلَكِنَّ السَّحَرَةَ عَمِلُوا الأمرَ ذاتَهُ بِسِحرِهِمْ، وَأخرَجُوا ضَفادِعَ عَلَى أرْضِ مِصرَ.

8 ( 8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!

فَاسْتَدعَى فِرعَوْنُ مُوسَى وَهارُونَ وَقالَ لَهُما: «صَلِّيا إلَى اللهِ أنْ يُزِيلَ الضَّفادِعَ عَنِّي وَعَنْ شَعبِي، حِينَئِذٍ، سَأُطلِقُ الشَّعبَ لِيُقَدِّمُوا ذَبائِحَ للهِ.»

9 ( 8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.

فَقالَ مُوسَى لِفِرعَونَ: «أنتَ تُقَرِّرُ مَتَى أُصَلِّي لِأجلِكَ وَلِأجلِ خُدّامِكَ وَشَعبِكَ لإزالَةِ الضَّفادِعِ عَنكَ وَعَنْ بُيُوتِكَ. لَكِنْ سَتَبْقَى الضَّفادِعُ فِي النِّيلِ فَقَطْ.»

10 ( 8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!

فَقالَ فِرعَوْنُ: «غَداً.» فَأجابَ مُوسَى: «كَما تَقُولُ، كَي تَعرِفَ أنَّهُ لَيسَ مِثلَ يهوه إلَهِنا.

11 ( 8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.

سَتَزُولُ الضَّفادِعُ عَنكَ وَعَنْ بُيُوتِكَ وَعَنْ خُدّامِكَ وَعَنْ شَعبِكَ، وَسَتَبقَى فِي النِّيلِ.»

12 ( 8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.

فَخَرَجَ مُوسَى وَهارُونُ مِنْ عِنْدِ فِرعَوْنَ. وَصَرَخَ مُوسَى إلَى اللهِ بِشَأْنِ الضَّفادِعِ الَّتِي أرْسَلَها اللهُ عَلَى فِرعَوْنَ.

13 ( 8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.

فَاسْتَجابَ اللهُ لِمُوسَى. وَماتَتِ الضَّفادِعُ فِي البُيُوتِ وَالسّاحاتِ وَالحُقُولِ.

14 ( 8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!

فَجُمِعَتْ فِي أكوامٍ كَثِيرَةٍ حَتَّى صارَتْ رائِحَةُ الأرْضِ كَريهَةً جِدّاً.

15 ( 8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.

لَكِنْ حِينَ رَأى فِرعَوْنُ أنَّهُ صارَ هُناكَ فَرَجٌ، قَسَّى قَلبَهُ، وَلَمْ يَستَمِعْ إلَيهِما كَما قَالَ اللهُ. القَمل

16 ( 8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!

وَقالَ اللهُ لِمُوسَى: «قُلْ لِهارُونَ: ‹مُدَّ عَصاكَ وَاضْرِبْ تُرابَ الأرْضِ فَيَصِيرَ قَملاً فِي كُلِّ أرْضِ مِصرَ.›»

17 ( 8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.

فَعَمِلا بِحَسَبِ قَولِهِ. مَدَّ هارُونُ عَصاهُ بِيَدِهِ، وَضَرَبَ تُرابَ الأرْضِ الَّذِي صارَ قَملاً عَلَى النّاسِ وَالحَيواناتِ. كُلُّ تُرابِ الأرْضِ صارَ قَملاً فِي كُلِّ أرْضِ مِصْرَ.

18 ( 8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.

وَحاوَلَ السَّحَرَةُ أنْ يُخْرِجُوا القَملَ بِسِحْرِهِمْ، فَلَمْ يَقْدِرُوا، بَلِ انتَشَرَ القَملُ عَلَى النّاسِ وَالحَيَواناتِ.

19 ( 8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.

وَقالَ السَّحَرَةُ: «هَذا إصْبِعُ اللهِ.» لَكِنَّ فِرعَوْنَ تَقَسَّى قَلبُهُ وَلَمْ يَستَمِعْ لَهُمْ كَما قالَ اللهُ. الذُّباب

20 ( 8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

وَقالَ اللهُ لِمُوسَى: «اذْهَبْ وَقِفْ أمامَ فِرعَوْنَ فِي الصَّباحِ حِينَ يَخرُجُ إلَى الماءِ، وَقُلْ لَهُ: ‹يَقُولُ اللهُ لَكَ أطلِقْ شَعبِيَ لِيَعبُدَنِي.

21 ( 8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.

فَإنْ لَمْ تُطلِقْ شَعبِي، سَأُرسِلُ أسراباً مِنَ الذُّبابِ عَلَيكَ وَعَلَى خُدّامِكَ وَعَلَى شَعبِكَ وَعَلَى بَيتِكَ. سَتَمتَلِئُ بُيُوتُ مِصرَ بِأسرابِ الذُّبابِ، وَكَذَلِكَ الأرْضُ الَّتِي تَسكُنُها.

22 ( 8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!

لَكِنْ فِي ذَلِكَ الوَقتِ، سَأُمَيِّزُ أرْضَ جاسانَ حَيثُ يُقِيمُ شَعبِي، فَلَنْ تَأْتِيَ أسرابُ الذُّبابِ هُناكَ، كَي تَعرِفَ أنِّي أنا اللهُ المُتَسَيِّدُ فِي وَسَطِ هَذِهِ الأرْضِ.

23 ( 8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!

سَأُمَيِّزُ بَينَ شَعبِي وَشَعبِكَ، وَسَيحدُثُ هَذا غَداً بُرهاناً لَكَ.›»

24 ( 8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!

وَاسْتَجابَ اللهُ لِقَولِهِ، فَأتَتْ أسرابٌ مِنَ الذُّبابِ عَلَى بَيتِ فِرعَوْنَ وَبُيُوتِ خُدّامِهِ وَعَلَى كُلِّ أرْضِ مِصرَ. وَخَرِبَتِ الأرْضُ بِسَبَبِ أسرابِ الذُّبابِ.

25 ( 8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!

حِينَئِذٍ، استَدعَى فِرعَوْنُ مُوسَى وَهارُونَ، وَقالَ لَهُما: «قَدِّمُوا ذَبائِحَ لإلَهِكُمْ هُنا فِي هَذِهِ الأرْضِ.»

26 ( 8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?

لَكِنَّ مُوسَى قالَ: «لا يَصلُحُ أنْ نَفعَلَ هَذا. لأنَّنا سَنَذْبَحُ لإلَهِنا ما يُحَرِّمُهُ المِصرِيُونَ. إنْ ذَبَحْنا أمامَ عُيُونِهِم ما يُحَرِّمُونَ ذَبْحَهُ، سَيَرْجُمُونَنا!

27 ( 8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.

لا بُدَّ أنْ نَسِيرَ فِي رِحلَةٍ لِثَلاثَةِ أيّامٍ، وَنُقَدِّمُ هُناكَ الذَّبائِحَ لإلَهِنا كَما أمَرَنا.»

28 ( 8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!

فَقالَ فِرعَوْنُ: «سَأُطلِقُكُمْ لِتُقَدِّمُوا ذَبائِحَ ليهوه إلَهِكُمْ فِي البَرِّيَّةِ، لَكِنْ لا تَبتَعِدُوا! وَصَلِّيا لِأجلِيَ.»

29 ( 8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.

فَقالَ مُوسَى: «فَوْرَ خُرُوجِي مِنْ عِنْدِكَ سَأُصَلِّي إلَى اللهِ ، فَتَزُولُ أسرابُ الذُّبابِ عَنْ فِرعَوْنَ وَخُدّامِهِ وَشَعبِهِ غَداً. لَكِنْ أرجُو مِنْ فِرعَوْنَ أنْ لا يَخدَعَنا ثانيَةً بِعَدَمِ إطلاقِهِ لِلشَّعبِ لِيُقَدِّمُوا ذَبائِحَ للهِ.»

30 ( 8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

وَخَرَجَ مُوسَى مِنْ مَحضَرِ فِرعَوْنَ وَصَلَّى إلَى اللهِ.

31 ( 8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.

وَاستَجابَ اللهُ لِمُوسَى، فَأزالَ أسرابَ الذُّبابِ عَنْ فِرعَوْنَ وَخُدّامِهِ وَشَعبِهِ، حَتَّى لَمْ تَبْقَ ذُبابَةٌ واحِدَةٌ.

32 ( 8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!

لَكِنَّ فِرعَوْنَ قَسَّى قَلْبَهُ هَذِهِ المَرَّةَ أيضاً، وَلَمْ يُطلِقِ الشَّعبَ.