1 С лово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

هَذِهِ هِيَ كَلِمَةُ اللهِ الَّتِي أتَتْ إلَى مِيخا المُورَشْتِيِّ فِي أيّامِ يُوثامَ وَآحازَ وَحَزَقِيّا مُلُوكِ يَهُوذا، وَالَّتِي رَآها بِشَأْنِ السّامِرَةِ وَمَدينَةِ القُدْسِ:

2 П очуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!

استَمِعُوا يا كُلَّ الشَّعُوبِ، وَأصغِي يا كُلَّ الأرْضِ وَمَنْ فيها، سَيَشهَدُ الرَّبُّ الإلَهُ عَلَيكُمْ، الرَّبُّ مِنْ هَيكَلِهِ المُقَدَّسِ.

3 Б о Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.

فَها اللهُ سَيَخرُجُ مِنْ مَكانِهِ، سَيَنزِلُ وَيَدُوسُ مُرتَفَعاتِ جِبالِ الأرْضِ.

4 І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.

وَسَتَذُوبُ الجِبالُ تَحتَهُ، وَسَتَنشَقُّ الأودِيَةُ، سَتَذُوبُ الجِبالُ كَالشَّمعِ قُرْبَ النّارِ، وَسَتُصبِحُ الأودِيَةُ كَماءٍ مُنسَكِبٍ فِي مُنْحَدَرٍ سَحِيقٍ.

5 У се це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?

كُلُّ هَذِا بِسَبَبِ مَعصِيَةِ يَعقُوبَ، وَخَطِيَّةِ بَيْتِ إسْرائِيلَ. ما هِيَ مَعصِيَةُ يَعقُوبَ؟ ألَيسَتْ هِيَ السّامِرَةَ؟ وَأيْنَ مُرتَفَعاتُ يَهُوذا؟ ألَيسَتْ هِيَ القُدْسُ؟

6 І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.

لِأجلِ هَذا سَأجعَلُ السّامِرَةَ كَومَةَ حُطامٍ فِي الحُقُولِ، سَأجعَلُها مَكاناً لِزِراعَةِ الكُرُومِ، وَسَأُلقِي بَحِجارَةِ مَبانيها إلَى الوادِي، وَسَأكشِفُ أُسُسَها.

7 І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.

سَتُكَسَّرُ تَماثِيلُها، وَسَتُحرَقُ كُلُّ الأمْوالِ العائِدَةِ مِنْ أُجُورِ الزِّنَى. سَأُحَطِّمُ كُلَّ أصنامِها. وَما جَمَعَتْهُ مِنْ أجْرِها كَزانِيَةٍ، يَعُودُ فَيُدفَعُ لِلزَّوانِي. حُزْنُ مِيخا

8 Н ад оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!

بِسَبَبِ هَذا، سَأنُوحُ وَأُوَلوِلُ. سَأمشِي حافِياً وَعُرياناً. سَأنُوحُ بِصَوتٍ مُرتَفِعٍ كَالكِلابِ البَرِّيَّةِ، وَسَأصرُخُ كَالنَّعامِ،

9 Б о рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.

لِأنَّ جُرحَها لا شِفاءَ لَهُ. وَصَلَ جُرْحُها إلَى يَهُوذا، وَحَتَّى إلَى بَوّابَةِ شَعبِي فِي مَدينَةِ القُدْسِ.

10 Ц ього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.

لا تُخبِرُوا بِالأمرِ فِي جَتَّ، لا تَبكُوا في عَكَّا. تَعفَّرُوا فِي التُّرابِ فِي بَيْتِ عَفْرَةَ.

11 П ереходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.

اعبُرْ يا شَعبَ شافِيرَ عُرياناً وَمَخزِيّاً. لَنْ يَخرُجَ سُكّانُ صانانَ لِيُحارِبُوا. وَسَتَنُوحُ بَيتُ آصَلَ، فَهُمْ يَأخُذُونَ دَعمَهُمْ وَقُوَّتَهُمْ مِنكُمْ.

12 Б о мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

يَنتَظِرُ سُكّانُ مارُوثَ الرّاحَةَ وَالبُشرَى بِلَهفَةٍ، لِأنَّ اللهَ أرسَلَ كارِثَةً إلَى بَوّابَةِ القُدْسِ.

13 З апряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,

اربِطُوا المَركَباتِ بِأسرَعِ الخُيُولِ، يا سُكّانَ لاخِيشَ. لِأنَّ مَعاصِيَ إسْرائِيلَ وُجِدَتْ فِيكِ، وَقَدْ جَلَبْتِ هَذِهِ الخَطايا إلَى العَزِيزَةِ صِهْيَوْنَ.

14 т ому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.

لِذَلِكَ سَتُرسِلِينَ هَدايا وَداعِيَّةً إلَى مُورشَةَ جَتَّ. سَتُصبِحُ بُيُوتُ أكزِيبَ سَبَبَ خَيبَةِ أمَلٍ لِمُلُوكِ إسْرائِيلَ.

15 С проваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

وَسَيَأْتِي المالِكُ الجَدِيدُ عَلَيكُمْ يا سُكّانَ مَرِيشَةَ. سَيَأتِي مَجْدُ إسْرائِيلَ العَظيمُ إلَى عَدُلّامَ.

16 З роби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!

احلِقِي شَعرَكِ وَكُونِي قَرْعاءَ، حُزْناً عَلَى أولادِكِ الغالِينَ عَلَيكِ. اجْعَلِي قَرْعَتَكِ وَاضِحَةً كَنَسرٍ، لِأنَّ أولادَكِ سَيُؤْخَذُونَ مِنكِ إلَى السَّبيِ.