1 Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.

«وَصَلَنِي الَّذِينَ لَمْ يَسْعَوْا إلَيَّ، وَوَجَدَنِي الَّذِينَ لَمْ يَبحَثُوا عَنِّي. قُلْتُ: ‹هَأنَذا› لأُمَّةٍ لَمْ تَدْعُ بِاسْمِي.

2 Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,

بَينَما مَدَدْتُ يَدِي طَوالَ النَّهارِ نَحوَ شَعبي المُتَمَرِّدِ السّالِكِ فِي طَرِيقٍ شِرِّيرٍ تابِعاً أهواءَهُ!

3 д о народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,

شَعبِي يُثِيرُ غَضَبِي دائِماً، يُقَدِّمُ أمامَ عَينَيَّ ذَبائِحَهُ وَبَخُورَهُ فِي حَدائِقِ الأوثانِ، وَعَلَى مَذابِحَ مِنَ الطُّوبِ.

4 щ о сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,

يَنتَظِرُ عِندَ القُبُورِ، وَيَقضِي اللَّيلَ فِي المَزاراتِ. يَأكُلُ لَحمَ الخِنزِيرِ، وَفِي أوعِيَتِهِمْ مَرَقُ لُحُومٍ نَجِسَةٍ.

5 щ о говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

يَقُولُ كُلُّ وَاحِدٍ لِلآخَرِ: ‹ابقَ بَعِيداً، لا تَقتَرِبْ مِنِّي، أنا أقدَسُ مِنكَ!› هَذا الشَّعبُ كَالدُّخانِ فِي أنفِي، وَكالنّارِ تَشتَعِلُ طَوالَ اليَومِ.» وُجُوبُ مُعاقَبَةِ إسْرائِيل

6 О сь написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!

«ها هُوَ مَكتُوبٌ أمامِي: لَنْ أهدَأَ، بَلْ سَأُجازِي. سَأكِيلُ جَزاءَهُمْ وَأسكُبُهُ فِي أحضانِهِمْ.

7 У купі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!...

سَأُجازِيهُمْ عَلَى خَطاياهُمْ وَخَطايا آبائِهِمْ مَعاً، لأنَّهُمْ أحرَقُوا بَخُوراً عَلَى الجِبالِ، وَأهانُونِي عَلَى التِّلالِ. سَأكِيلُ جَزاءَهُمْ وَأسكُبُهُ فِي أحضانِهِمْ،» يَقُولُ اللهُ. بَقِيَّةٌ مِنْ بَني إسْرائِيل

8 Т ак говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!

هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: «كَما يُوجَدُ العَصِيرُ فِي عُنقُودِ العِنَبِ، فَيُقالُ: ‹لا تُتلِفْهُ لأنَّ فِيهِ بَرَكَةً،› هَكَذا سَأفعَلُ لأجلِ خُدّامِي فَلا أُهلِكُهُمْ بِالكامِلِ.

9 І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.

سَأُعطِي يَعقُوبَ نَسلاً، وَسَأُخرِجُ مِنْ يَهُوذا مَنْ سَيَرِثُ جِبالِي. وَسَيَمتَلِكُ الَّذِينَ اختَرتُهُمُ الأرْضَ، وَخُدّامِي سَيَسكُنُونَ هُناكَ.

10 І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.

حِينَئِذٍ، يَصِيرُ سَهلُ شارُونَ مَرعَىً لِلغَنَمِ، وَوادِي عَخُورَ مَربَضاً لِلبَقَرِ، لِشَعبِي الَّذِينَ يَطلُبُونَنِي.

11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,

«وَأنتُمْ يا تارِكِي اللهَ ، النّاسِينَ جَبَلِيَ المُقَدَّسَ، الَّذِينَ تُهَيِّئُونَ مائِدَةً لإلَهِ الحَظِّ، وَتَملأُونَ الأقداحَ بِالخَمرِ لإلَهِ المَصِيرِ.

12 т о вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!...

سَأجعَلُ مَصِيرَكُمُ المَوتَ بِالسَّيفِ. كُلُّكُمْ سَتَنحَنُونَ لِلذَّبحِ، لأنِّي دَعَوتُ فَلَمْ تُجِيبُوا. تَكَلَّمْتُ وَلَمْ تَستَمِعُوا. فَعَلتُمُ الشَّرَّ أمامِي، وَاختَرتُمْ ما لا يَسُرُّنِي.»

13 Т ому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...

لِذَلِكَ هَكَذا قالَ الرَّبُّ الإلَهُ: «خُدّامِي سَيَأكُلُونَ، أمّا أنتُمْ فَسَتَكُونُونَ جَوعَى. سَيَكُونُ خُدّامِي فَرِحِينَ، أمّا أنتُمْ فَسَتَحزَنُونَ.

14 О сь раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...

سَيُرَنِّمُ خُدّامِي لفَرَحِ قُلُوبِهِمْ، أمّا أنتُمْ فَسَتَبكُونَ لألَمِ قُلُوبِكُمْ، وَلانكِسارِ أرواحِكُمْ سَتَنُوحُونَ.

15 І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,

سَيَكُونُ اسْمُكُمْ كَشَتِيمَةٍ عِندَ مُختارِيَّ. سَيُمِيتُكُمُ الرَّبُّ الإلَهُ ، وَسَيُعطِي لِخُدّامِهِ اسْماً جَدِيداً.

16 т ак що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!

فَكُلُّ مَنْ يُرِيدُ البَرَكَةَ فِي هَذِهِ الأرْضِ، سَيَطلُبُ مِنَ اللهِ الأمِينِ. وَكُلُّ مَنْ يَتَعَهَّدُ بِنِذْرٍ فِي هَذِهِ الأرْضِ، سَيَحلِفُ بِاللهِ الأمِينِ. لأنَّ الضِّيقاتِ الأُولَى سَتُنسَى، وَسَتَختَفِي مِنْ أمامِي.» وَقتٌ جَدِيدٌ آت

17 Б о ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!

«ها إنِّي سَأخلِقُ سَماواتٍ جَدِيدَةً وَأرْضاً جَدِيدَةً، وَالأشياءُ الأُولَى لَنْ تُذكَرَ، وَلَنْ تَخطُرَ عَلَى بالِ أحَدٍ.

18 Т ож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!

لَكِنِ ابتَهِجُوا وَافرَحُوا إلَى الأبَدِ عَلَى ما سَأخلِقُهُ، لأنِّي سَأخلِقُ القُدْسَ لِتَكُونَ مَدِينَةَ الفَرَحِ، وَيَكُونُ شَعبُها شَعبَ السُّرُورِ.

19 І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!

وَسَأفرَحُ بِالقُدْسِ، وَسَأكُونُ مَسرُوراً بِشَعبِي. لَنْ يُسمَعَ صَوتُ البُكاءِ فِيها فِيما بَعْدُ، وَكَذَلِكَ صَرَخاتُ الضِّيقِ.

20 З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

لَنْ يَعُودَ هُناكَ طِفلٌ يَعِيشُ بِضْعَةَ أيّامٍ ثُمَّ يَمُوتُ، وَلا شَيخٌ لا يُكمِلُ أيّامَهُ. الَّذِي يَمُوتُ فِي سِنِّ مِئَةٍ سَيُعتَبَرُ صَغِيراً، وَمَنْ لا يَبلُغُ المِئَةَ سَيُعتَبَرُ مَلعُوناً.

21 І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.

سَيَبنُونَ بُيُوتاً وَيَسكُنُونَ فِيها، وَسَيَزرَعُونَ كُرُوماً وَيَأكُلُونَ ثَمَرَها.

22 Н е будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!

لَنْ يَبنُوا بُيُوتاً لِيَسكُنَها آخَرُونَ، وَلَنْ يَزرَعُوا كُرُوماً لِيأكُلَ ثَمَرَها آخَرُونَ. سَيَعِيشُونَ طَوِيلاً كَالأشجارِ، وَسَيَتَمَتَّعُ مُختارِيَّ بِما صَنَعَتْهُ إيديهِمْ.

23 Н е будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.

لَنْ يَتعَبُوا عَبَثاً، وَلَنْ يُنجِبُوا أولاداً للشَقاءِ. لأنَّهُمْ نَسلٌ بارَكَهُ اللهُ ، وَبارَكَ أولادَهُمْ مَعَهُمْ.

24 І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!

سَأُجِيبُهُمْ قَبلَ أنْ يَدعُونِي، وَبَينَما هُمْ يَتَكَلَّمُونَ سَأستَجِيبُ لَهُمْ.

25 В овк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.

سَيَرعَى الذِّئبُ وَالحَمَلُ مَعاً، وَسَيَأكُلُ الأسَدُ تِبناً كَالبَقَرِ، أمّا الحَيَّةُ، فَتَتَعَفَّرُ بِالتُّرابِ. لَنْ يُؤذِيَ أوْ يُهلِكَ بَعْضُهُمْ بَعضاً عَلَى جَبَلِي المُقَدَّسِ.» يَقُولُ اللهُ.