2 Самуїлова 5 ~ ﺻﻤﻮﺋﻴﻞ ﺍﻟﺜﺎﻧﻲ 5

picture

1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!

وَجاءَتْ عَشائِرُ إسْرائِيلَ كُلُّها إلَى حَبْرُونَ، وَقالوا لِدَاوُدَ: «نَحْنُ لَحْمُكَ وَدَمُكَ!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.

حَتَّى عِنْدَما كانَ شاول مَلِكَاً عَلَينا، أنْتَ الّذي قادَنا إلَى المَعْرَكَةِ، وَأرْجَعَ إسْرائِيل مِنَ الحَرْبِ بِانْتِصارٍ. وَاللهُ نَفْسُهُ قالَ لَكَ إنَّكَ سَتَكونُ راعِيَ شَعْبي إسْرائِيلَ، وَسَتَكونُ حاكِمَ إسْرائِيلَ.»

3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.

فَجاءَ قادَةُ بَنِي إسْرائِيلَ كُلُّهُم لِلِقاءِ المَلِكِ داوُدَ فِي حَبْرُونَ. وَهُناكَ قَطَعَ المَلِكُ مَعَهُم عَهْداً فِي حَضرَةِ اللهِ. ثُمَّ مَسَحَ القادَةُ داوُدَ مَلِكاً عَلَى إسْرائِيلَ.

4 Д авид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.

كانَ داوُدُ في الثَّلاثِينَ مِنَ العُمْرِ عِنْدَما تَسَلَّمَ الحُكْمَ وبَقِيَ مَلِكاً مُدَّةَ أربَعِينَ عاماً.

5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

حَكَمَ فِي حَبْرُونَ يَهُوَّذا سَبْعَ سَنَواتٍ وَسِتَّةَ أشْهُرٍ، وَحَكَمَ فِي مَدينَةِ القُدْسِ إسْرائِيلَ كُلَّها ويَهُوَّذا ثَلاثَةً وَثَلاثينَ سَنَةً. داوُدُ ينتصرُ فِي مَدينَةِ القُدْس

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!

وَذَهَبَ المَلِكَ وَرِجالُهُ لِمُحارَبَةِ اليبُّوسِيِّينَ المُقِيمِينَ فِي مَدينَةِ القُدْسِ. قالَ اليَبُّوسِيُّونَ لِداوُدَ: «لا يُمْكِنُكَ أنْ تَدْخُلَ مَدينَتَنا. حَتَّى العُمْيُ وَالْعُرْجُ قادِرُونَ عَلَى مَنْعِكَ.» قالُوا هَذا لأنَّهُم ظنّوا أنَّ داوُدَ لَنْ يَتَمَكَّنَ مِنْ دُخُولِ مَدِينَتِهم.

7 Т а Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.

لَكِنَّ داوُدَ اسْتَولَى عَلَى حِصْنِ صِهْيَوْنَ، الَّذِي يُدْعَى الآنَ: «مَدِينَةَ داوُدَ.»

8 І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!

في ذَلِكَ اليَوْمَ، قالَ داوُدُ لِرِجالِهِ: «إنْ كُنْتُم تُرِيدُونَ هَزْمَ اليَبوسِيِّينَ، أُعبُرُوا نَفَقَ المِياهِ، وَنالُوا مِنْ أولَئِكَ الأعْداءِ وَالعُرجِ وَالعُمْيُ.» لِذا يَقولُ النّاسُ: «لا يُمْكِنُ للْعُمْيِ وَالعُرْجِ أنْ يَدْخُلوا الهَيكَلَ.»

9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.

وَسَكَنَ داوُدُ فِي الحِصْنِ وَأسَماهُ مَدينَةَ داوُدَ. وَبَنَى داوُدُ المَدِينَةَ مِنَ مِلُّو إلَى الدّاخِلِ.

10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.

وَكانَتْ قُوَّةُ داوُدَ تَزْدادُ شَيْئاً فَشَيْئاً، لأنَّ اللهَ ، الإلَهَ القَدِيرَ كانَ مَعَهُ.

11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.

أرْسَلَ حِيرامُ مَلِكُ صُورَ رُسُلاً إلَى داوُدَ. كَذَلِكَ أرْسَلَ أشْجارَ أرْزٍ وَنَجّارينَ وَنَحّاتِينَ، فَبَنَوْا لِداوُدَ بَيْتاً.

12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.

حينئِذٍ أدْرَكَ داوُدُ أنَّ اللهَ قَدْ جَعَلَ مِنْهُ حقًّا مَلِكَ إسْرائِيل، وَأنَّ الله جَعَلَ مُلكَهُ عَظِيماً وَسامِياً لأجلِ شَعبِهِ إسْرائِيلَ.

13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.

وَانتَقَلَ داوُدُ مِنْ حَبْرُونَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ حَيْثُ اتَّخَذَ لِنَفْسِهِ مَزِيداً مِنِ الجَوارِي وَالزَّوجاتِ. فرُزِقَ بمزيدٍ مِنَ الأولادِ وَالبَناتِ.

14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

وَهَذِهِ أسْماءُ أولادِهِ الَّذِينَ وُلِدُوا فِي القُدْسِ: شمَّوعُ وَشُوبابُ وناثْانُ وسُلَيْمانُ

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

وَيِبْحارُ وَألِيشُوعُ وَنافَجُ وَيافِيعُ

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

وَأَلِيشَمَعُ وَأَلِيداعُ وَأَلِيفَلَطُ. داود يُحارِبُ الفِلِسْطيّين

17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.

وَعَلِمَ الفِلِسْطيُّونَ أنَّ بَنِي إسْرائِيلَ قَدْ مَسَحُوا داوُدَ لِيَكونَ مَلِكَ إسْرائِيلَ. فَصَعَدُوا بَحْثاً عَنْ داوُدَ لِيَقْتُلُوهُ. لَكِنَّهُ عَلِمَ بِالأمَرِ فَدَخَلَ الحِصْنَ فِي مَدينَةِ القُدْسِ.

18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

وَجاءَ الفِلِسْطِيُّونَ وَأقامُوا مُعَسْكَرَهُم فِي وادِي رَفائِيم.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку? І Господь відказав до Давида: Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!

فَسَألَ داوُدُ اللهَ: «هَلْ أصْعَدُ لِمُحارَبَةِ الفِلِسْطِيّينَ؟ هَلْ سَتُعِينُنِي عَلَى هَزِيمَتِهِم؟» فقالَ اللهُ: «نَعَمْ، سأُعِينُكَ عَلَى هَزِيمَةِ الفِلِسْطيّينَ.»

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води. Тому він назвав ім'я тому місцю: Баал-Перацім.

فَذَهَبَ داوُدُ إلَى بَعلِ فَراصِيمَ، وَهَزَمَ الفِلِسْطيّينَ هُناكَ. ثُمَّ قالَ: «قَدِ اخْتَرَقَ اللهُ صُفوفَ أعْدائِي كَما تَختَرِقُ المِياهُ سَدّاً.» فَدعا داوُدُ ذَلِكَ المَكانَ «بَعلَ فَراصِيمَ.»

21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.

وَتَرَكَ الفِلِسْطيوّنَ تَماثِيلَ آلِهَتِهِم هُناكَ، فِي بَعلَ فَراصِيمَ، فَأخَذَها داوُدُ وَرِجالُهُ.

22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

وَعادَ الفِلِسْطيوّنَ وَأقامُوا مُعَسْكِرَهُم في وادِي رَفائِيمَ.

23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: Не виходь, оточи їх з-позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.

وَصلَّى داوُدُ إلَى اللهِ. وَهَذهِ المَرَّةُ، قالَ لهُ: «لا تَهجُمْ عَلَيهِمْ مُواجَهَةً، بَلْ دُرْ حَولَهُمْ وَاهجُمْ مِنْ ناحِيَةِ أدغالِ البُكا.

24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір.

فَعِنْدَ قِمَّةِ أشجارِ البَلَسانِ هَذِه، سَتَتَمكَّنُ مِنْ سَماعِ الفِلِسْطيّينَ وَهُمْ قادِمُونَ إلَى المَعْرَكَةِ. حِينَئِذٍ، عَلَيكَ أنْ تَتَصَرَّفَ بِسُرْعَةٍ لأنَّ اللهَ سَيَخْرُجُ أمامَكَ فِي ذَلِكَ اليَومِ لِهَزِيمَةِ جَيشِ الفِلِسطيِّينَ.»

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

فَعَلَ داوُدُ ما أمَرَهُ بِهِ اللهُ وَهَزَمَ الفِلِسْطيّينَ. فَطارَدَهُم وَقَتَلَهُم عَلَى امْتِدادِ الطَّرِيقِ مِنْ جَبْعٍ إلَى جازَرَ.