1 З а третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.

فِي السَّنَةِ الثّالِثَةِ مِنْ حُكمِ المَلِكِ يَهُوياقِيمَ مَلِكِ يَهُوذا، أتَى نَبُوخَذْناصَّرُ مَلِكُ بابِلَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ وَحاصَرَها بِجَيشِهِ.

2 І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.

وَسَمَحَ الرَّبُّ بِأنْ يَهزِمَ نَبُوخَذْناصَّرُ يَهُوياقِيمَ مَلِكَ يَهُوذا. فَسَلَبَ نَبُوخَذْناصَّرُ بَعضَ الآنِيَةِ مِنْ بَيتِ اللهِ، وَأحضَرَها إلَى هَيكَلِ آلِهَتِهِ فِي أرْضِ شِنْعارَ، وَوَضَعَها فِي غُرفَةِ الخَزْنَةِ فِي هَيكَلِ آلِهَتِهِ.

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,

ثُمَّ أمَرَ المَلِكُ رَئِيسَ الخُدّامِ أشْفْنَزَ بِأنْ يَختارَ بَعضَ الفِتيانِ مِنْ أبناءِ العائِلَةِ المالِكَةِ وَالطَبَقَةِ العُليا مِنْ بَنِي إسْرائِيلَ عُمُوماً،

4 ю наків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

وَأنْ يَكُونُوا فِتياناً بِلا عَيبٍ وَحِسانَ المَنظَرِ، قادِرِينَ عَلَى تَعَلُّمِ الحِكْمَةِ، وَفُهُماءَ فِي العُلُومِ، مُؤَهَّلِينَ لِلخِدمَةِ فِي قَصرِ المَلِكِ. وَكانَ عَلَيهِمْ أنْ يَتَعَلَّمُوا لُغَةَ الكَلدانِيِّينَ وَآدابَهُمْ.

5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.

وَقَدْ خَصَّصَ المَلِكُ نَبُوخَذْناصَّرُ لَهُمْ حِصَّةً يَومِيَّةً مِنْ أطعِمَةِ المَلِكِ وَأشرِبَتِهِ الفاخِرَةِ. فَبَعَدَ أنْ يَتَلَقَّى هَؤلاءِ الفِتيانُ تَعليمَهُمْ لِمُدَّةِ ثَلاثِ سَنَواتٍ، يُعَيَّنُونَ لِلعَمَلِ فِي قَصرِ المَلِكِ.

6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.

وَكانَ دانيالُ وَحَنَنْيا وَمِيشائِيلُ وَعَزَرْيا مِنْ هَؤلاءِ الفِتيانِ الَّذِينَ تَمَّ اختِيارُهُمْ مِنْ قَبِيلَةِ يَهُوذا.

7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.

وَأعطاهُمْ أشْفْنَزُ أسماءً أرامِيَّةً، فَدَعا دانيالَ بَلْطشاصَّرَ، وَدَعا حَنَنْيا شَدْرَخَ، وَدَعا مِيشائِيلَ مِيشَخَ، وَدَعا عَزَرْيا عَبْدَنَغُوَ.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.

أمّا دانيالَ فَقَدْ صَمَّمَ فِي قَلبِهِ أنْ لا يَتَنَجَّسَ بِحِصَّةِ المَلِكِ اليَومِيَّةِ مِنَ الطَّعامِ وَالخَمرِ. وَلِذا طَلَبَ مِنْ أشْفْنَزَ رَئِيسِ الخُدّامِ أنْ لا يُقَدِّمَ لَهُ طَعاماً يَتَنَجَّسُ بِهِ.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.

وَجَعَلَ اللهُ دانيالَ يَحظَى بِعَطفِ رَئِيسَ الخُدّامِ.

10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.

فَقالَ رَئِيسُ الخُدّامِ لِدانيالَ: «أنا خائِفٌ مِنْ مَولايَ المَلِكِ الَّذِي حَدَّدَ حِصَّةَ طَعامِكُمْ، وَأخافُ أنْ يَرَى أنَّكُمْ فِي حالَةٍ سَيِّئَةٍ بِالمُقارَنَةِ بِالفِتيانِ الآخَرِينَ الَّذِينَ فِي مِثلِ عُمرِكُمْ. فَحِينَئِذٍ، تَكُونُونَ أنتُمُ السَّبَبَ فِي قَطعِ رأسِي.»

11 І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

فَقالَ دانيالُ للِمُشرِفِ الَّذِي عَيَّنَهُ رَئِيسُ الخُدّامِ عَلَى دانِيالَ وَحَنَنْيا وَمِيشائِيلَ وَعَزَرْيا:

12 В ипробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.

«امْتَحِنّا، نَحنُ خُدّامَكَ، لِمُدَّةِ عَشْرَةِ أيّامٍ، وَلا تُقَدِّمْ لَنا سِوَى الخُضْرَواتِ وَالماءِ.

13 І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.

ثُمَّ قارِنّا بِالفِتيانِ الآخَرِينَ الَّذِينَ يَأكُلُونَ مِنْ طَعامِ المَلِكِ الفاخِرِ وَخَمرِهِ. وَحِينَئِذٍ، افعَلْ ما تَراهُ مُناسِباً.»

14 І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.

فَوافَقَ المُشرِفُ عَلَى عَمَلِ هَذا وَامتَحَنَهُمْ لِعَشْرَةِ أيّامٍ.

15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.

وَفِي نِهايَةِ الأيّامِ العَشرَةِ، بَدَت أجسادُهُمْ أفضَلَ وَأكثَرَ صِحَّةً مِنْ كُلِّ الفِتيانِ الَّذِينَ أكَلُوا مِنْ أطعِمَةِ المَلِكِ الفاخِرَةِ وَخَمرِهِ.

16 І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.

فَاستَمَرَّ المُشرِفُ بَتَقدِيمِ الخُضارِ لَهُمْ، وَاستِبْعادِ الطَّعامِ وَالخَمرِ المَلَكِيِّ الفاخِرِ.

17 А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.

وَأعطَى اللهُ هَؤلاءِ الفِتيانَ الأربَعَةَ مَعرِفَةً وَفِهماً فِي الكِتابَةِ وَفِي كُلِّ العُلُومِ. وَكانَ دانيالُ قادِراً عَلَى تَفسِيرِ الرُؤى وَالأحلامِ.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.

وَفِي نِهايَةِ المُدَّةِ الَّتِي حَدَّدَها المَلِكُ لِتَربِيَتِهِمْ، أتَى رَئِيسُ الخُدّامِ بِهِمْ إلَى المَلِكِ نَبُوخَذْناصَّرَ.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.

فَتَحَدَّثَ المَلِكُ إلَيهِمْ جَمِيعاً، وَوَجَدَ أنْ لا أحَدَ يُقارَنُ بِدانِيالَ وَحَنَنْيا وَمِيشائِيلَ وَعَزَرْيا، فَتَمَّ تَعْيِينُهُمْ فِي خِدمَةِ المَلِكِ.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.

فَمَهما كانَت نَواحِي العُلُومِ وَالحِكْمَةِ الَّتِي سَألَ المَلِكُ عَنها، وَجَدَ أنَّ فَهْمَهُمْ يَفُوقُ بِعَشَرِ مَرّاتٍ فَهْمَ أيِّ مُنَجِّمٍ أوْ ساحِرٍ فِي مَملَكَتِهِ كُلِّها.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.

وَاستَمَرَّ دانِيالُ فِي خِدمَةِ المَلِكِ حَتَّى السَّنَةِ الأُولَى لِحُكمِ المَلِكِ كُورَشَ.