1 Д ля дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!

لا تُوَبِّخْنِي يا اللهُ فِي غَضَبِكَ! لا تُؤَدِّبْنِي وَأنتَ ساخِطٌ.

2 ( 6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,

ارحَمْنِي يا اللهُ فَأنا ضَعِيفٌ، اشفِنِي لأنَّ عِظامِي تَتَوَجَّعُ.

3 ( 6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?

نَفسِي تَرتَعِدُ ارتِعاداً. فَحَتَّى مَتَى يا اللهُ لا تُعَزِّينِي.

4 ( 6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!

ارْجِعْ يا اللهُ وَأنْقِذْني، خَلِّصْنِي بِمَحَبِّتِكَ وَرَحْمَتِكَ الدِّائِمَتَيْنِ.

5 ( 6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

لِأنَّ النّاسَ لا يُكرِمُونَ اسْمَكَ فِي عالَمِ الأمْواتِ. النّاسُ فِي القُبُورِ لا يُسَبِّحُونَكَ!

6 ( 6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...

أنْهَكْتُ نَفسِي طَوالَ اللَّيلِ بِأنِينِي وَتَنَهُّدِي، حَتَّى غَرِقَ فِراشِي بِالدُّمُوعِ.

7 ( 6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...

ذَبُلَتْ عَينايَ مِنَ الحُزنِ، وَتَعِبَتْ مِنْ كَثرَةِ الأعْداءِ.

8 ( 6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!

ابْتَعِدُوا عَنِّي كُلُّكُمْ يا فاعِلِي الإثْمِ! لِأنَّ اللهَ قَدْ سَمِعَ صَوْتَ صُراخِي.

9 ( 6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,

سَمِعَ اللهُ تَضَرُّعاتِي، وَقَبِلَ صَلاتِي.

10 ( 6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

سَيُذَلُّ أعدائِي وَيَرتَعِدُونَ جِدّاً. نَعَمْ، سَيَتَراجَعُونَ أذِلّاءَ فَجأةً.