1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

يا اللهُ، يا مَنْ إيّاهُ أُسَبِّحُ، أجِبْنِي وَلا تَسكُتْ!

2 б о мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

فَقَدِ افتَرَى عَلَيَّ أشرارٌ مُخادِعُونَ. بِالأكاذِيبِ تَكَلَّمُوا عَلَيَّ.

3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

بِألسِنَتِهِمْ هاجَمُونِي، وَقالُوا عَلَيَّ أشياءَ بَغِيضَةً، وَيُحارِبُونَنِي بِلا سَبَبٍ.

4 о бмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

كافَأُوا مَحَبَّتِي بِالعَداوَةِ. وَها أنا الآنَ أُصَلِّي إلَيكَ يا اللهُ.

5 в они віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

صَنَعُوا مَعِي شَرّاً مُقابِلَ الخَيرِ، بِالبُغضِ قابَلُوا مَحَبَّتِي.

6 П остав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

قالُوا: «عَيِّنُوا رَجُلاً شِرِّيراً يُدافِعُ عَنهُ، فَيَكُونُ مُقاوِماً لَهُ يَقِفُ عَنْ يَمِينِهِ.

7 Я к буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

لِيُوجَدَ مُذنِباً حِينَ يُحاكَمُ، وَلِتُستَخدَمَ صَلاتُهُ ضِدَّهُ!

8 Н ехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

وَهَكَذا تُقطَعُ حَياتُهُ قَبلَ أوانِها، وَيُشغِلُ وَظِيفَتَهُ شَخصٌ آخَرٌ.

9 Б одай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

لِيُصْبِحْ أولادُهُ يَتامَى، وَلْتَتَرَمَّلْ زَوجَتُهُ.

10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

لِيَتَنَقَّلْ أبناؤُهُ مِنْ مَكانٍ إلَى مَكانٍ مُتَسَوِّلِينَ، وَليُطرَدُوا مِنْ مَسكَنِهِمُ الخَرِبِ!

11 Б одай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

لِيْتَ مُقرِضِيهِ يَأخُذُونَ كُلَّ ما لَهُ، وَلَيتَ الغُرَباءَ يَنهَبُونَ كُلَّ ما تَعِبَ فِيهِ.

12 Щ об до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

لَيْتَ أحَداً لا يَرحَمُهُ، وَلَيْتَهُ لا يُوجَدُ مَنْ يُشفِقُ عَلَى أبنائِهِ اليَتامَى.

13 Щ об на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

لِيُقطَعْ نَسلُهُ، وَيَمحَ ذِكْرُ اسْمِهِ فِي الجِيلِ التّالِي.

14 Б еззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

لَيْتَ اللهَ يُذَكَّرُ دائِماً بِخَطيَّةِ آبائِهِ، وَلَيْتَ خَطايا أُمِّهِ لا تُمحَى أبَداً.

15 Н ехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

لَيْتَ هَذِهِ الخَطايا تَكُونُ أمامَ اللهِ دائِماً، وَلَيْتَ كُلَّ ذِكرَى لَها عَلَى الأرْضِ تُنسَى.

16 в орог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

فَهُوَ لَمْ يُفَكِّرْ يَوماً أنْ يُبدِيَ لُطفاً، بَلِ اضطَهَدَ المَساكِينَ الفُقَراءَ وَطارَدَ المُنسَحِقِينَ حَتَّى المَوتِ.

17 П олюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

أحَبَّ أنْ يَلعَنَ الآخَرِينَ، فَلْتُصِبهُ هُوَ هَذِهِ اللَّعَناتُ. لَمْ يُحِبَّ أنْ يَتَبارَكَ النّاسُ، فَلَيْتَهُ لا يَرَى البَرَكاتِ.

18 З одягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

لَبِسَ اللَّعَناتِ كَثِيابٍ، فَلْتَكُنْ هَذِهِ اللَّعَناتُ الماءَ الَّذِي يَشرَبُهُ، وَالطَّعامَ الَّذِي يُسَمِّنُ بِهِ عِظامَهُ!

19 Б одай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

لَيْتَها تَكُونُ عَلَى الدَّوامِ ثِياباً لَهُ، وَحِزاماً يَشُدُّهُ حَولَ خَصْرِهِ.»

20 Ц е заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

لَيتَ اللهَ يَفعَلُ كُلَّ هَذِهِ الأُمُورَ بِمَنْ يَتَّهِمُونَنِي، لِمَنْ يَتَكَلَّمُونَ بِالشَّرِّ عَلَيَّ.

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

أمّا أنتَ أيُّها الرَّبُّ الإلَهُ ، فَافعَلْ بِي ما يُمَجِّدُ اسْمَكَ. أنقِذنِي حَسَبَ صَلاحِ مَحَبَّتِكَ الصّادِقَةِ وَرَحمَتِكَ.

22 б о я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

فَأنا مِسكِينٌ فَقِيرٌ! قُوَّتِي وَشَجاعَتِي مَيِّتَتانِ.

23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

وَصَلَتْ حَياتِي إلَى نِهايَتِها، كَظِلِّ زائِلٍ، كَحَشَرَةٍ مَطرُودَةٍ!

24 К оліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

رُكبَتايَ تَضعُفانِ مِنَ الجُوعِ. جِسمِي يَنقُصُ وَزنُهُ وَيَهزَلُ.

25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

يَحتَقِرُونَنِي، يَنظُرُونَ إلَيَّ وَيَهُزُّونَ رُؤُوسَهُمْ.

26 П оможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

أعِنِّي يا اللهُ. أنقِذْنِي، يا اللهُ ، حَسَبَ مَحَبَّتِكَ.

27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

فَعِندَئِذٍ يَعلَمُونَ أنَّ قُوَّتَكَ، يا اللهُ ، هِيَ الَّتِي خَلَّصَتنِي.

28 Н ехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

عِندَما يُطلِقُونَ لَعنَةً، حَوِّلْها إلَى بَرَكَةٍ! وَعِندَما يُهاجِمُونَنِي أخْزِهِمْ. وَلَيتَ عَبدَكَ يَفرَحُ.

29 Х ай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

لَيتَ المُشْتَكِينَ عَلَيَّ يَلبِسُونَ خِزيَهُمْ كَثَوبٍ وَذُلَّهُمْ كَمِعطَفٍ.

30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

بِفَمِي أشكُرُ اللهَ كَثِيراً، وَفِي الاجتِماعِ العَظِيمِ أُسَبِّحُهُ.

31 б о стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

فَهُوَ يَأخُذُ بِيَمِينِ المَساكِينِ، لِيُنصِفَهُمْ مِنَ الَّذِينَ يُرِيدُونَ لَهُمْ حُكْمَ المَوتِ.