1 ( 4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...

استَدْعِي جُيوشَكِ مَعاً، يا صاحِبَةَ الجُيُوشِ الكَثيرَةِ. قَدْ وُضِعَ عَلَينا حِصارٌ. سَيَضرِبُونَ بِعَصاهُمْ عَلَى خَدِّ قاضِي إسْرائِيلَ. وِلادَةُ المَلِكِ فِي بَيتَ لَحم

2 ( 5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.

أمّا أنْتِ يا بَيْتَ لَحمَ الَّتِي فِي أفراتَةَ، مَعَ أنَّكِ قَلِيلَةُ الأَهَمِّيَّةِ بَينَ مُدُنِ يَهُوذا، لَكِنْ مِنْكِ سَيَخْرُجُ لِي مَنْ يَرْعَى شَعبِي بَنِي إسْرائِيلَ، وَتَعُودُ جُذُورُهُ إلَى الأيّامِ البَعِيدَةِ فِي الماضِي.

3 ( 5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.

لِذا سَيَترُكُهُمُ اللهُ حَتَّى تَلِدَ المَرأةُ الَّتِي هِيَ الآنَ فِي آلامِ الوِلادَةِ. حِينَئِذٍ، تَعُودُ بَقِيَّةُ إخْوَتِهِ إلَى بَنِي إسْرائِيلَ.

4 ( 5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!

وَيَقِفُ وَيَرعَى إسْرائِيلَ بِقُوَّةِ اللهِ ، وَبِجَلالِ اسْمِ إلَهِهِ. فَيَسكُنُونَ بِأمانٍ لِأنَّ عَظَمَتَهُ سَتَصِلُ إلَى أقاصِي الأرْضَ.

5 ( 5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.

وَهُوَ الَّذِي سَيَأتِي بِالسَّلامِ. إنْ أتَى أشُّورُ إلَى بَلَدِنا، وَإنْ داسَ أراضِينا، فَسَنُعَيِّنُ سَبعَةَ رُعاةٍ ضِدَّهُ، وَثَمانِيَةَ رُؤَساءٍ.

6 ( 5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.

فَيَحكُمُونَ أرْضَ أشُّورَ، أرْضَ نَمرُودِ بِالسُّيُوفِ المُشْرَعَةِ. وَسَيُنقِذُنا حاكِمُ إسْرائيلَ مِنْ أشُّورَ، حِينَ يَأتِي أشُّورُ إلَى أرْضِنا، أوْ يَدُوسُ عابِراً حُدُودَنا.

7 ( 5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.

حِينَئِذٍ، سَيَكُونُ النّاجُونَ مِنْ بَنِي يَعقُوبَ، المُنتَشِرُونَ وَسَطَ جَمِيعِ الأُمَمِ، كَقَطَراتِ نَدَى مِنَ اللهِ ، وَحَبّاتِ مَطَرٍ عَلَى العُشبِ الّذِي لا يَتَوَقَّعُ إنساناً، وَلا يَنتَظِرُ بَشَراً.

8 ( 5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.

وَالنّاجُونَ مِنْ يَعقُوبَ وَسَطَ الأُمَمِ، بَينَ شُعُوبٍ كَثِيرَةٍ، سَيَكُونُونَ كَأسَدٍ وَسَطَ حَيَواناتِ الغابَةِ، وَكَشِبلٍ وَسَطَ قُطعانِ الأغنامِ. فَلا مَهَرَبَ مِنْهُ حِينَ يَهجُمُ وَيُمسِكُ وَيَشُقُّ.

9 ( 5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!

سَتَرفَعُ يَدَكَ لِتُحارِبَ خُصُومَكَ، فَيُهزَمَ كُلُّ أعدائِكَ. رُجُوعُ الشَّعبِ إلَى الله

10 ( 5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.

يَقُولُ اللهُ: «فِي ذَلِكَ الوَقتِ، سَأُزِيلُ خُيُولَكَ منْ وَسَطِكَ، وَسَأُحَطِّمُ مَركَباتِكَ.

11 ( 5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.

سَأُزيلُ المُدُنَ مِنْ أرْضِكَ، سَأُدَمِّرُ حُصُونَكَ.

12 ( 5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.

سَأُزِيلُ السِّحرَ مِنْ أرْضِكَ، وَلَنْ يَبقَى هُناكَ مَنْ يُمارِسُ العِرافَةَ.

13 ( 5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.

سَأُزِيلُ الأصنامَ وَالأنْصابَ التَّذْكارِيَّةَ مِنْ وَسَطِكَ، فَلا تَعُودَ تَعبُدُ ما صَنَعَتْهُ يَداكَ.

14 ( 5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.

سَأخلَعُ أعْمِدَةَ عَشْتَرُوتَ مِنْ وَسَطِكَ، وَسَأُحَطِّمُ أصنامَكَ.

15 ( 5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!

وَسَأنتَقِمُ بِغَضَبٍ وَسَخَطٍ مِنَ الأُمَمِ الَّتِي لَمْ تُطِعْنِي.»