1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.

فِي الشَّهرِ السّابِعِ أتَى إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا بْنُ ألِيشاماعَ إلَى جَدَلْيا بْنِ أخِيقامَ فِي المِصفاةِ. وَإسْماعِيلُ هَذا مِنَ الأُسرَةِ المَلَكِيَّةِ وَأحَدُ قادَةِ المَلِكِ. وَقَدْ أتَى مَعَ عَشْرَةِ رِجالٍ، وَأكَلُوا مَعَ جَدَلْيا فِي المِصفاةِ.

2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...

ثُمَّ قامَ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا وَالرِّجالُ العَشْرَةُ الَّذِينَ كانُوا مَعَهُ، وَاغتالُوا جَدَلْيا بْنَ أخِيقامَ، وَهُوَ الَّذِي عَيَّنَهُ مَلِكُ بابِلَ مُشرِفاً فِي الأرْضِ.

3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.

وَقَتَلَ إسْماعِيلُ جَميعَ اليَهُودِ الَّذِينَ كانُوا مَعَ جَدَلْيا فِي المِصفاةِ، وَكَذَلِكَ الجُنُودَ البابِلِيِّينَ الَّذِينَ وَجَدَهُمْ هُناكَ.

4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,

فِي اليَومِ التّالِي لاغتِيالِ جَدَلْيا، لَمْ يَكُنْ أحَدٌ يَعرِفُ أنَّ هَذا قَدْ حَدَثَ.

5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.

وَأتَى بَعضُ الرِّجالِ مِنْ شَكِيمَ وَشِيلُوهَ وَالسّامِرَةِ. كانُوا ثَمانِينَ رَجُلاً قَدْ حَلَقُوا لِحاهُمْ وَمَزَّقُوا ثِيابَهُمْ وَجَرَّحُوا أنفُسَهُمْ. وَكانُوا يَحمِلُونَ تَقدِمَةَ قَمحٍ وَبَخُورٍ لِيُقَدِّمُوها فِي هَيكَلِ اللهِ.

6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!

وَخَرَجَ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا مِنَ المِصفاةِ لِيَلتَقِيَ بِهِمْ. وَكانَ يَبكِي فِي طَريقِهِ إلَيْهِمْ. وَعِندَما التَقَى بِهِمْ قالَ: «تَعالَوا إلَى جَدَلْيا بْنِ أخِيقامَ.»

7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...

وَعِندَما جاءُوا إلَى وَسَطِ المَدِينَةِ، قَتَلَهُمْ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا وَالرِّجالُ الَّذِينَ كانُوا مَعَهُ، وَألقَوْهُمْ فِي بِئْرٍ.

8 Т а знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.

لَكِنْ كانَ هُناكَ عَشْرَةُ رِجالٍ مِنهُمْ قالُوا لإسْماعِيلَ: «لا تَقتُلْنا لأنَّ لَدَينا قَمحاً وَشَعِيراً وَزَيتاً وَعَسَلاً مُخَبَّأةً فِي الحَقلِ.» فَكَفَّ عَنْ قَتلِهِمْ مَعَ رِفاقِهِمْ.

9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.

أمّا البِئْرُ الَّتِي طَرَحَ فِيها جُثَثَ الرِّجالِ الَّذِينَ قَتَلَهُمْ مُتَظاهِراً بِأنَّهُ صَدِيقُ جَدَلْيا، فَكانَ هُوَ البِئْرَ الكَبيرَ الَّذِي حَفَرَهُ المَلِكُ آسا عِندَما هاجَمَهُ بَعْشا، مَلِكُ إسْرائِيلَ. فَقَدْ مَلأهُ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا بِجُثَثِ القَتلَى.

10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.

وَأسَرَ إسْماعِيلُ باقِيَ الشَّعبِ الَّذِي كانَ فِي المِصفاةِ، بَناتِ المَلِكِ وَكُلَّ الشَّعبِ الَّذِي بَقِيَ فِي المِصفاةِ. وَكانَ نَبُوزَرادانُ – قائِدُ حَرَسِ المَلِكِ – قَدْ وَضَعَهُمْ تَحتَ حِمايَةِ جَدَلْيا بْنِ أخِيقامَ. فَأسَرَهُمْ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا وَاستَعَدَّ للذَّهابِ إلَى بِلادِ العَمُّونِيِّينَ.

11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.

وَسَمِعَ يُوحانانُ بْنُ قارِيحَ وَكُلُّ قادَةِ الجَيْشِ الَّذِينَ كانُوا مَعَهُ عَنْ كُلِّ الشَّرِّ الَّذِي عَمِلَهُ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا.

12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.

فَأخَذُوا كُلَّ رِجالِهِمْ وَذَهَبُوا لِيُحارِبُوا إسْماعِيلَ بْنَ نَثَنْيا، وَوَجَدُوهُ عِندَ البِركَةِ الكَبِيرَةِ فِي جِبعُونَ.

13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.

وَعِندَما رَأى كُلُّ الشَّعبِ المَسبِيِّ الَّذِي كانَ مَعَ إسْماعِيلَ – يُوحانانَ بْنَ قارِيحَ وَكُلَّ قادَةِ الجَيْشِ الَّذِينَ كانُوا مَعَهُ، فَرِحُوا.

14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.

وَعادَ كُلُّ الشَّعبِ الَّذِي أسَرَهُ إسْماعِيلُ فِي المِصفاةِ إلَى يُوحانانَ بْنِ قارِيحَ.

15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.

أمّا إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا فَهَرَبَ مَعَ ثَمانِيةٍ مِنْ رِجالِهِ مِنْ يُوحانانَ، وَذَهَبَ إلَى العَمُّونِيِّينَ.

16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.

وَأخَذَ يُوحانانُ بْنُ قارِيحَ وَكُلُّ قادَةِ الجَيشِ الَّذِينَ كانُوا مَعَهُ كُلَّ بَقِيَّةِ النّاسِ الَّذِينَ أخَذَهُمْ إسْماعِيلُ بْنُ نَثَنْيا مِنَ المِصفاةِ، بَعدَ أنْ قَتَلَ جَدَلْيا بْنَ أخِيقامَ. وَكانَ الَّذِينَ أرجَعَهُمْ يُوحانانُ مِنْ جِبعُونَ رِجالاً وَجُنُوداً وَنِساءً وَأطفالاً وَخِصياناً. الهُرُوبُ إلَى مِصر

17 І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту

وَذَهَبُوا وَأقامُوا فِي جَيرُوتَ كِمْهامَ الَّتِي تَقَعُ قُربَ بَيتَ لَحْمَ، وَفِي نِيَّتِهِمْ أنْ يَذهَبُوا إلَى مِصرَ،

18 в ід халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.

لِخَوفِهِمْ مِنَ البابِلِيِّينَ، لأنَّ إسْماعِيلَ بْنَ نَثَنْيا كانَ قَدْ قَتَلَ جَدَلْيا بْنَ أخِيقامَ الَّذِي عَيَّنَهُ مَلِكُ بابِلَ مُشرِفاً فِي الأرْضِ.