1 ( 5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.

وَكانَتْ قَدْ رَبَطَتْ حِيرامَ مَلِكَ صُورَ عَلاقَةٌ قَوِيَّةٌ بِداوُدَ. فَلَمّا سَمِعَ حِيرامُ أنَّ سُلَيْمانَ خَلَفَ أباهُ فِي الحُكمِ، أرسَلَ خُدّامَهُ إلَيهِ.

2 ( 5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи:

فَأرسَلَ المَلِكُ سُلَيْمانُ إلَى حِيرامَ الرِّسالَةَ التّالِيَةَ:

3 ( 5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.

«أنتَ تَذكُرُ أنَّ أبِي، المَلِكَ داوُدَ، انشَغَلَ بِحُرُوبٍ كَثِيرَةٍ عَلَى كُلِّ الحُدُودِ المُحِيطَةِ بِمَملَكَتِهِ. فَلَمْ يَتَمَكَّنْ مِنْ بِناءِ هَيكَلٍ إكراماً لاسْمِ إلَهِهِ. فَكانَ يَنتَظِرُ إلَى أنْ يَضَعَ اللهُ أعداءَهُ تَحْتَ قَدَمَيْهِ.

4 ( 5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.

أمّا الآنَ، فَقَدْ أنعَمَ إلَهي عَلَيَّ بِالسَّلامِ عَلَى حُدُودِ مَملَكَتِي مِنْ كُلِّ جِهَةٍ. فَلَيسَ لِي عَدُوٌّ وَشَعبِي آمِنٌ.

5 ( 5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.

«فَأنا نَوَيتُ أنْ أبنِيَ ذَلِكَ البّيْتَ لِأُكرِمَ اسْمَ إلَهِي ، وَفْقاً لِما قالَهُ اللهُ لِأبِي داوُدَ: ‹سَأجعَلُ ابنَكَ مَلِكاً بَعدَكَ، وَسَيَبنِي بَيْتاً إكراماً لاسْمِي.›

6 ( 5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.

لِهَذا أطلُبُ إلَيكَ أنْ تُساعِدَنِي. أرسِلْ رِجالَكَ إلَى لُبنانَ لِيَقطَعُوا لِي أشجارَ أرزٍ. وَسَأُرسِلُ خُدّامِي لِيُعاوِنُوهُمْ فِي ذَلِكَ. وَسَأدفَعُ لَكَ أيَّ أجرٍ تُحَدِّدُهُ لِأتعابِ خُدّامِكَ. أحتاجُ إلَى خِبْرَةِ خُدّامِكَ. فَالنَّجّارُونَ لَدَيَّ لَيسُو بِبَراعَةِ نَجّارِي صَيدا.»

7 ( 5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!

فَلَمّا سَمِعَ حِيرامُ رِسالَةَ سُلَيْمانَ، سُرَّ كَثِيراً وَقالَ: «أشكُرُ اللهَ اليَومَ لِأنَّهُ أعطَى داوُدَ ابناً حَكِيماً لِيَحكُمَ هَذِهِ الأُمَّةَ العَظِيمَةَ!»

8 ( 5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.

ثُمَّ أرسَلَ رِسالَةً لِسُلَيْمانَ يَقُولُ فِيها: «وَصَلَتْنِي رِسالَتُكَ، وَسَمِعْتُ بِما طَلَبْتَ. سَأُعطِيكَ كُلَّ أشجارِ الأرْزِ وَالسَّروِ الَّتِي طَلَبْتَها كما تُرِيدُ.

9 ( 5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.

سَيُنزِلُها خُدّامِي مِنْ لُبنانَ إلَى البَحرِ وَيُعَوِّمُونَها بِمُحاذاةِ الشّاطِئِ إلَى أيِّ مَكانٍ تُحَدِّدُهُ أنتَ. وَهُناكَ سَيَفصِلُونَ ألواحَ الأرْزِ عَنْ ألواحِ السَّروِ. وَبَعدَ ذَلِكَ يُمكِنُ لِرِجالِكَ أنْ يَحمِلُوها، وَأمّا أنْتَ فَتُعْطِينِي الأُجرَةَ الَّتِي تُرْضينِي، وَذَلِكَ بِتَوفيرِ طَعامٍ لِمَملَكَتِي.»

10 ( 5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.

فَأعْطَى حِيْرامُ سُلَيْمانَ كُلَّ أشْجارِ الأرْزِ وَالسَّروِ الَّتِي طَلَبَها.

11 ( 5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.

وَأعْطَى سُلَيْمانُ حِيرامَ نَحْوَ مِئَةٍ وَعِشْرِينَ ألفَ كِيسٍ مِنَ القَمْحِ، وَنَحْوَ مِئَةٍ وَعِشْرِينَ ألفَ جَرَّةٍ مِنْ زَيتِ الزَّيتُونِ النَّقِيِّ كُلَّ عامٍ طَعاماً لِعائِلَتِهِ.

12 ( 5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.

وَأعطَى اللهُ سُلَيْمانَ حِكمَةً كَما سَبَقَ أنْ وَعَدَ. وَكانَ هُناكَ سَلامٌ بَينَ حِيرامَ وَسُلَيْمانَ، حَيثُ عَقَدا مُعاهَدَةً بَينَهُما.

13 ( 5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.

وَجَنَّدَ سُلَيْمانَ ثَلاثِينَ ألفَ رَجُلٍ مِنْ إسْرائِيلَ عَلَى العَمَلِ فِي هَذا المَشرُوعِ.

14 ( 5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.

وَأقامَ عَلَيهِمْ رَئِيساً اسْمُهُ أدُونِيرامُ. وَقَسَّمَ العامِلينَ إلَى ثَلاثِ مَجمُوعاتٍ، كُلُّ مِنْها عَشْرَةُ آلافِ عامِلٍ. تَعمَلُ كُلُّ مَجمُوعَةٍ شَهراً فِي لُبنانَ، وَتَعُودُ لِتَرتاحَ شَهرَينِ.

15 ( 5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,

وَكانَ لِسُلَيْمانَ أيضاً سَبعِينَ ألفَ عامِلٍ لِنَقلِ الحِجارَةِ، وَثَمانِينَ ألفَ حَجَّارٍ فِي المِنطَقَةِ الجَبَلِيَّةِ.

16 ( 5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.

هَذا عَدا الَّذِينَ كانُوا يشرِفُونَ عَلَى تَوجِيهِ العُمّالِ، وَعَدَدُهُمْ ثَلاثَةُ آلافٍ وَثَلاثُ مِئَةِ رَجُلٍ تَحتَ إمرَةِ سُلَيْمانَ.

17 ( 5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.

أمَرَهُمُ المَلِكُ سُلَيْمانُ بِأنْ يَقطَعُوا حِجارَةً كَبِيرَةً ثَمِينَةً لِتَكُونَ أساسَ الهَيكَلِ. فَقُطِعَتْ تِلكَ الحِجارَةُ بِعِنايَةٍ.

18 ( 5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.

ثُمَّ نَحَتَ بَنّاؤُو سُلَيْمانَ وَحِيرامَ وَالعُمّالُ الَّذِينَ مِنْ جُبيل الحِجارَةَ. فَأعَدُّوا الحِجارَةَ وَالألواحَ الخَشَبِيَّةَ لِبِناءِ الهَيكَلِ.