1 П о цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.

بَعْدَ هَذِهِ الأحْداثِ كَلَّمَ اللهُ أبْرامَ فِي رُؤْيا: «لا تَخَفْ، يا أبْرَامُ. فَأنا تُرْسُكَ وَمُكافأتُكَ العَظِيمَةُ.»

2 А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.

فَقالَ أبْرَامُ: «يا اللهُ ، ما الَّذِي سَتُعْطِينِي إيّاهُ، وَأنا باقٍ عَلَى هَذا الحالِ بِلا ابْنٍ. وَوَرِيثُ بَيتِي إلَى الآنَ هُوَ ألِيعازَرُ الدِّمَشْقِيُّ.»

3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.

وَقالَ أبْرامُ: «فَها أنْتَ لَمْ تُعْطِنِي أبْناءً. وَلِهَذا فَإنَّ عَبْداً وُلِدَ فِي بَيتِي سَيَرِثُنِي.»

4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.

فَجاءَتْ كَلِمَةُ اللهُ لَهُ: «لَنْ يَكُونَ ألِيعازَرُ هَذا وَرِيثَكَ، بَلِ ابْنُكَ أنْتَ هُوَ الَّذِي سَيَرِثُكَ.»

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!

ثُمَّ أخْرَجَهُ خارِجاً وَقالَ لَهُ: «انْظُرْ إلَى السَّماءِ، وَعُدَّ النُّجُومَ إنِ اسْتَطَعْتَ.» ثمَ قالَ لَهُ: «هَكَذا سَيَكُونُ نَسلُكَ.»

6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.

فَآمَنَ بِاللهِ ، فاعْتَبَرَ اللهُ إيمانَهُ بِرّاً لَهُ.

7 І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.

وَقالَ لَهُ: «أنا هُوَ اللهُ الَّذِي أخْرَجَكَ مِنْ أُورِ الكِلْدانِيِّينَ لِيُعْطِيكَ هَذِهِ الأرْضَ مُلْكاً.»

8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?

فَقالَ أبْرامُ: «يا اللهُ ، أيَّةَ عَلامَةٍ تُعْطِينِي لِأعْرِفَ أنِّي سَأمْتَلِكُها؟»

9 В ін же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.

فَقالَ اللهُ لِأبْرامَ: «خُذْ لِي عِجلاً عُمْرُهُ ثَلاثُ سِنِينٍ، وَعَنْزَةً عُمْرُها ثَلاثُ سِنِينٍ، وَكَبْشاً عُمْرُهُ ثَلاثُ سِنِينٍ، وَيَمامَةً واحِدَةً وَحَمامَةً صَغِيرَةً.»

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

فَأخَذَ أبْرامُ كُلَّ هَذِهِ، وَشَقَّها مِنَ الوَسَطِ. ثُمَّ وَضَعَ كُلَّ نِصْفٍ مُقابِلَ الآخَرِ. لَكِنْ لَمْ يَشُقَّ الطَّيرَينِ.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

وَفِيما بَعْدُ نَزَلَتْ طُيُورٌ كاسِرَةٌ عَلَى الجُثَثِ لِتَأكُلَها. فَطَرَدَها أبْرامُ.

12 К оли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

وَلَمّا أخَذَتِ الشَّمْسُ فِي المَغِيبِ، وَقَعَ عَلَى أبْرامَ نَوْمٌ عَمِيقٌ، كَما وَقَعَتْ عَلَيهِ ظُلْمَةٌ مُرْعِبَةٌ.

13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

فَقالَ الله لأبرامَ: «اعلَمْ أنْ نَسلَكَ سَيَكُونُونَ غُرَباءَ فِي بَلَدٍ غَيرِ بَلَدِهِمْ. وَسَيُسْتَعْبَدُونَ لِأهلِ ذَلِكَ البَلَدِ، حَيثُ سَيُضَّهَدونَ مُدَّةَ أرْبَعِ مِئَةِ سَنَةٍ.

14 А ле народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

لَكِنِّي سأُعاقِبُ الأُمَّةَ الَّتِي سَتَسْتَعْبِدُهُمْ. وَبَعْدَ ذَلِكَ سَيَخْرُجُونَ مِنْ تِلكَ الأرْضِ وَمَعَهُمْ مُقْتَنَياتٌ كَثيرَةٌ.

15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

«أمّا أنتَ فَسَتَعِيشُ إلَى شَيخُوخَةٍ صالِحَةٍ. ثُمَّ تَمُوتُ فِي سَلامٍ، وَتُدفَنُ مَعَ آبائِكَ.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.

ثًمَّ سَيَعُودُ نَسلُكَ إلَى هُنا بَعْدَ أرْبَعَةِ أجيالٍ. فَقَبلَ ذَلِكَ الوَقتِ، لَنْ تَكُونَ آثامُ الأمُّورِيِّينَ قَدْ بَلَغَتْ حَدَّها لِعِقابِهِمْ.»

17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.

وَهَكَذا إذْ غَرَبَتِ الشَّمْسُ وَسادَ الظَّلامُ، ظَهَرَ إناءُ جَمْرٍ يُخْرِجُ دُخاناً، وَاجْتازَتْ شُعلَةٌ مُلْتَهِبَةٌ بَينَ أجْزاءِ الحَيواناتِ المُقَطَّعَةِ.

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

فِي ذَلِكَ اليَوْمِ قَطَعَ اللهُ عَهْداً مَعَ أبْرامَ فَقالَ: «لِنَسلِكَ سَأُعْطِي هَذِهِ الأرْضِ، مِنْ نَهْرِ مِصْرَ إلَى النَّهْرِ العَظِيمِ، نَهْرِ الفُراتِ.

19 х енеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

وَسَأُعطِيهِمْ أرْضَ القِينِيِّينَ وَالقَنِزِّيِّينَ وَالقَدْمُونِيِّينَ

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

وَالحِثِّيِّينَ وَالفَرِزِّيِّينَ وَالرَّفائِيِّينَ

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.

وَالأمُورِيِّينَ وَالكَنْعانِيِّينَ وَالجَرْجاشِيِّينَ وَاليَبُوسِيِّينَ.»