1 Ч оловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

الَّذِي يُصِرُّ عَلَى عِنادِهِ عَلَى الرُّغمِ مِنْ كَثرَةِ التَّوبِيخِ، سَيَهلِكُ مِنْ دُونِ أمَلٍ بِالإنْقاذِ.

2 К оли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.

يَفرَحُ النّاسُ عِندَما يَزْدادُ الأبرارُ، وَلَكِنَّهُمْ يَنُوحُونَ وَيَئِنُّونَ إذا حَكَمَهُمُ الأشرارُ.

3 Л юдина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

مَنْ يُحِبُّ الحِكْمَةَ يُسعِدُ أباهُ، أمّا مَنْ يُرافِقُ الزّانِياتِ فَسَيَخسَرُ ثَروَتَهُ.

4 Ц ар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.

المَلِكُ الَّذِي يَحكُمُ بِالعَدلِ يُثَبِّتُ دَولَتَهُ، أمّا المَلِكُ الَّذِي يُحِبُّ الهَدايا فَسَيُدَمَّرُها.

5 Л юдина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.

مَنْ يَتَمَلَّقُ صَدِيقَهُ فَإنَّهُ يَنصِبُ لِقَدَمِيهِ فَخّاً.

6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.

الشِّرِّيرُ سَيَقَعُ فِي فَخِّ خَطِيَّتِهِ، أمّا البارُّ فَسَيُغَنِّي فَرِحاً.

7 П раведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.

الرَّجُلُ العادِلُ يَهتَمُّ بِقَضِيَّةِ الفَقِيرِ، أمّا الشِّرِّيرُ فَلا يَهتَمُّ.

8 Л юди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.

المُستَهزِئُونَ يُشعِلُونَ المَشاكِلَ فِي المَدِينَةِ، أمّا الحُكَماءُ فَيُهَدِّئُونَ الغَضَبَ.

9 М удра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.

إذا دَخَلَ حَكِيمٌ فِي مُحاكَمَةٍ مَعَ حَمقَى، يَكُونُ هُناكَ صَخَبٌ وَاستِهزاءٌ، وَلا تُحَلَّ المًشكِلَةُ.

10 К ровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

الَّذِينَ يَسفُكُونَ الدِّماءَ يَكرَهُونَ الأبرارَ، وَيُرِيدُونَ أنْ يَقتُلُوا المُسْتَقِيمِينَ.

11 Г лупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.

الأحْمَقُ يُظهِرُ كُلَّ غَضَبِهِ، أمّا الحَكِيمُ فَيَضبُطُ نَفسَهُ.

12 В олодар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!

الحاكِمُ الَّذِي يُصغِي إلَى الأكاذِيبِ، يَصِيرُ كُلُّ وُزَرائِهِ أشْراراً.

13 У богий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.

الفَقِيرُ وَالظّالِمُ مُتَشابِهانِ، فَاللهُ خَلَقَ كِلَيهِما.

14 Я к цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.

إذا حَكَمَ المَلِكُ لِلفَقِيرِ بِالعَدلِ فَإنَّ حُكمَهُ سَيَثبُتُ.

15 Р ізка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

العَصا وَالتَّوبِيخُ تُعطِيانِ حِكمَةً، أمّا الوَلَدُ المَترُوكُ لِيَفعَلَ ما يَشاءُ فَسَيَجلِبُ الخِزْيَ لأُمِّهِ.

16 Я к множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.

إذا ازْدادَ الأشرارُ ازدادَ الإثمُ، وَالأبرارُ سَيَرَوْنَ سُقُوطَ الأشرارِ.

17 К арай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

أدِّبِ ابنَكَ فَيُرِيحَكَ وَيُبهِجُ قَلبَكَ.

18 Б ез пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.

بِلا رُؤْيا مِنَ اللهِ يَجْمَحُ الشَّعْبَ، وَهَنيئاً لِمَنْ يَحْفَظُ تَعلِيمَ الشَّرِيعَةِ.

19 Р аб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.

الخادِمُ لا يُوَبَّخُ بِالكَلامِ وَحدَهُ فَقَطْ، لِأنَّهُ يَسمَعُ وَيَفهَمُ وَلَكِنَّهُ لا يَستَجِيبُ.

20 Ч и бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

هَلْ رَأيتَ إنساناً مُتَسَرِّعاً فِي كَلامِهِ؟ فَاعلَمْ أنَّهُ يُوجَدُ أمَلٌ فِي الأحمَقِ أكثَرُ مِنْهُ.

21 Х то розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.

إذا دَلَّلَ الرَّجُلُ عَبْدَهُ وَهُوَ صَغِيرٌ سَيُصبِحُ عَنِيداً عِندَما يَكبُرُ.

22 Г нівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

الغَضُوبُ يُثِيرُ المِشاكِلَ، وَالعَصَبِيُّ يَقتَرِفُ الكَثِيرَ مِنَ الخَطايا.

23 Г ординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

الكِبرِياءُ تُقَلِّلُ مِنْ شَأْنِ الإنسانِ، أمّا المُتَواضِعُ فَيَحصُلُ عَلَى الكَرامَةِ.

24 Х то ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.

شَرِيكُ اللِّصِّ يَكرَهُ حَياتَهُ، فَهُوَ يُحَلَّفُ بِأنْ يَقُولَ الصِّدْقَ وَلا يُجِيبُ بِشَيءٍ.

25 С трах перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.

خَوفُ الإنسانِ سَيُوقِعُهُ فِي الفَخِّ، أمّا مَنْ يَثِقُ بِاللهِ فَسَيَكُونُ فِي أمانٍ.

26 Б агато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

كَثِيرُونَ يَطلُبُونَ رِضَى الحُكّامِ، وَلَكِنَّ العَدلَ مِنْ عِندِ اللهِ.

27 Н асильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.

البارُّ يَستَقبِحُ الظّالِمَ، وَالشِّرِّيرُ يَستَقبِحُ المُستَقيمَ.