1 С ин мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

الابنُ الحَكِيمُ يَستَمِعُ إلَى تَعلِيمِ أبِيهِ، أمّا المُسْتَهْزئُ فَلا يَستَمِعُ إلَى التَّأدِيبِ.

2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

مِنْ ثَمَرِ كَلامِهِ يَأكُلُ الإنسانُ ما هُوَ صالِحٌ، وَالغادِرُونَ يَشتَهُونَ العُنفَ وَالظُّلْمَ.

3 Х то уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

مَنْ يَحرِصْ عَلَى كَلامِهِ يَحرِصْ عَلَى حَياتِهِ، وَالَّذِي يَتَكَلَّمُ كَثِيراً يُدَمَّرُ.

4 П ожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

الكَسْلانُ يَشتَهِي وَلَكِنَّهُ لا يَحصُلُ عَلَى شَيءٍ، أمّا المُجتَهِدُ فَيَحصُلُ عَلَى مُبتَغاهُ.

5 Н енавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

البارُّ يَكرَهُ الكَذِبَ، أمّا الشِّرِّيرُ فَيَتَصَرَّفُ بِطَرِيقَةٍ مُخزِيَةٍ.

6 П раведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

البِرُّ يَحرُسُ الإنسانَ الَّذِي يَحيا بِصِدقٍ وَاسْتِقامةٍ، وَالشَّرُّ يُسقِطُ الخاطِئَ.

7 Д ехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

يُوجَدُ إنسانٌ يَتَظاهَرُ بِالغِنَى وَهُوَ لا يَملِكُ شَيئاً، وَآخَرُ يَتَظاهَرُ بِالفَقرِ، مَعَ أنَّهُ يَملِكُ ثَروَةً عَظِيمَةً.

8 В икуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

ثَروَةُ الإنسانِ فِديَةٌ لِحَياتِهِ، أمّا الفَقِيرُ فَلا يَسْمَعُ التَّهدِيدَ.

9 С вітло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

يَسْطَعُ نُورُ الأبرارِ، أمّا الأشرارُ فَيَنطَفِئُ مِصباحُهُمْ.

10 Т ільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

الكِبرِياءُ تُؤَدِّي إلَى الخِلافِ، أمّا الحِكْمَةُ فَمَعِ الَّذِينَ يأخُذُونَ بِالنَّصِيحَةِ.

11 Б агатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

الغِنَى الَّذِي يَأتِي بِالغِشِّ وَالأساليبِ البَطّالةِ سَيَتَناقَصُ، أمّا الَّذِي يَجمَعُ الثَّروَةَ بِتَعَبِهِ فيَسْتَغْنِيَ.

12 З адовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

الرَّغبَةُ المُؤَجَّلَةُ تُسَبِّبُ المَرَضَ لِلقَلبِ، وَالأُمنِيَةُ المُتَحَقِّقَةُ تُعطِي حَياةً.

13 Х то погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

مَنْ يَرفُضِ التَّعلِيمَ يُعَرِّضْ نَفْسَهُ للخَرابِ، وَمَنْ يَلتَزِمْ بِالوَصِيَّةِ يُكافَأْ.

14 Н аука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

تَعلِيمُ الحَكِيمِ يُنبُوعُ حَياةٍ حَتَّى يَبتَعِدَ الإنسانُ عَنْ فِخاخِ المَوتِ.

15 Д обрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

التَّفكَيرُ الصّالِحُ وَالسَّليمُ يُعطِي نِعْمَةً، أمّا طَرِيقُ الغادِرِينَ فَصَعْبٌ.

16 К ожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

يَسلُكُ النَّبِيهُ وَفْقَ مَعرِفَتِهِ، أمّا الأحْمَقُ فَيَكَشِفُ غَباءَهُ.

17 Б езбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

المَبعُوثُ الشِّرِّيرُ يُسَبِّبُ المَشاكِلَ، أمّا الرَّسُولُ الأمِينُ فَيُعطِي شِفاءً.

18 Х то ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

مَنْ يَتَجاهَلِ التَّعلِيمَ سَيُصِيبُهُ الفَقرُ وَالذُّلُّ، أمّا مَنْ يَقبَلِ التَّوبِيخَ فَسَيُكَرَّمُ.

19 В иконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

الرَّغبَةُ المُجابَةُ تُفرِحُ النَّفسَ، أمّا الأغبِياءَ فَيَكرَهُونَ الابتِعادَ عَنِ الشَّرِّ.

20 Х то з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

مَنْ يُصادِقِ الحَكِيمَ يَصبِحْ حَكِيماً، وَمَنْ يُرافِقُ الأغبِياءَ فَسَيُعانِي.

21 Г рішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

الضِّيقُ يُلاحِقُ الخُطاةَ، أمّا الأبْرارُ فَمُكافَأَتُهُمُ الخَيرُ.

22 Д обрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

الرَّجُلُ الصّالِحُ يَترُكُ مِيراثاً لأحفادِهِ، وَغِنَى الأشرارِ يَأخُذُهُ الأبرارُ.

23 У богому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

أرْضُ الفَقِيرِ المَحرُوثَةُ قَدْ تُنتِجُ غَلَّةً، وَلَكِنَّ الظُّلْمَ يَسلُبُها.

24 Х то стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

مَنْ يَمنَعُ عَصا التَّأدِيبِ عِنْ ابْنِهِ فَإنَّهُ يَكرَهُهُ، وَمَنْ يُحِبُّ ابْنَهُ يَسْعَى إلَى تأديبِهِ.

25 П раведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

البارُّ يَأكُلُ حَتَّى يَشبَعُ، أمّا بَطنُ الشِّرِّيرِ فَيَبقَى فارِغاً.