1 С ин мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

Мудрый сын наставление отца, а буйный не слушает обличения.

2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

От плода уст человек вкусит добро, душа же законопреступников--зло.

3 Х то уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Кто хранит уста свои, тот бережет душу свою; а кто широко раскрывает свой рот, тому беда.

4 П ожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Душа ленивого желает, но тщетно; а душа прилежных насытится.

5 Н енавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Праведник ненавидит ложное слово, а нечестивый срамит и бесчестит.

6 П раведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

Правда хранит непорочного в пути, а нечестие губит грешника.

7 Д ехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

Иной выдает себя за богатого, а у него ничего нет; другой выдает себя за бедного, а у него богатства много.

8 В икуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

Богатством своим человек выкупает жизнь, а бедный и угрозы не слышит.

9 С вітло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

Свет праведных весело горит, светильник же нечестивых угасает.

10 Т ільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

От высокомерия происходит раздор, а у советующихся--мудрость.

11 Б агатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

Богатство от суетности истощается, а собирающий трудами умножает его.

12 З адовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

Надежда, долго не сбывающаяся, томит сердце, а исполнившееся желание-- древо жизни.

13 Х то погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

Кто пренебрегает словом, тот причиняет вред себе; а кто боится заповеди, тому воздается.

14 Н аука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

Учение мудрого--источник жизни, удаляющий от сетей смерти.

15 Д обрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

Добрый разум доставляет приятность, путь же беззаконных жесток.

16 К ожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Всякий благоразумный действует с знанием, а глупый выставляет напоказ глупость.

17 Б езбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Худой посол попадает в беду, а верный посланник--спасение.

18 Х то ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Нищета и посрамление отвергающему учение; а кто соблюдает наставление, будет в чести.

19 В иконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Желание исполнившееся--приятно для души; но несносно для глупых уклоняться от зла.

20 Х то з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Общающийся с мудрыми будет мудр, а кто дружит с глупыми, развратится.

21 Г рішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

Грешников преследует зло, а праведникам воздается добром.

22 Д обрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

Добрый оставляет наследство внукам, а богатство грешника сберегается для праведного.

23 У богому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

Много хлеба и на ниве бедных; но некоторые гибнут от беспорядка.

24 Х то стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Кто жалеет розги своей, тот ненавидит сына; а кто любит, тот с детства наказывает его.

25 П раведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Праведник ест до сытости, а чрево беззаконных терпит лишение.