1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

сказав им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне;

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их.

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядет к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге;

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: кто Сей?

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского.

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

И вошел Иисус в храм Божий и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей,

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

и говорил им: написано, --дом Мой домом молитвы наречется; а вы сделали его вертепом разбойников.

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

Видев же первосвященники и книжники чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: осанна Сыну Давидову! --вознегодовали

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

и сказали Ему: слышишь ли, что они говорят? Иисус же говорит им: да! разве вы никогда не читали: из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

И, оставив их, вышел вон из города в Вифанию и провел там ночь.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

Поутру же, возвращаясь в город, взалкал;

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

и увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода вовек. И смоковница тотчас засохла.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

Увидев это, ученики удивились и говорили: как это тотчас засохла смоковница?

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

Иисус же сказал им в ответ: истинно говорю вам, если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что со смоковницею, но если и горе сей скажете: поднимись и ввергнись в море, --будет;

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

И когда пришел Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: какой властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал такую власть?

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю;

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

крещение Иоанново откуда было: с небес, или от человеков? Они же рассуждали между собою: если скажем: с небес, то Он скажет нам: почему же вы не поверили ему?

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

а если сказать: от человеков, --боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка.

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: сын! пойди сегодня работай в винограднике моем.

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

Но он сказал в ответ: не хочу; а после, раскаявшись, пошел.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

И подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: иду, государь, и не пошел.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Который из двух исполнил волю отца? Говорят Ему: первый. Иисус говорит им: истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперед вас идут в Царство Божие,

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Выслушайте другую притчу: был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнес его оградою, выкопал в нем точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды;

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

виноградари, схватив слуг его, иного прибили, иного убили, а иного побили камнями.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Наконец, послал он к ним своего сына, говоря: постыдятся сына моего.

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: это наследник; пойдем, убьем его и завладеем наследством его.

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

И, схватив его, вывели вон из виноградника и убили.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Говорят Ему: злодеев сих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои.

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Иисус говорит им: неужели вы никогда не читали в Писании: камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла? Это от Господа, и есть дивно в очах наших?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Потому сказываю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его;

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

и тот, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того раздавит.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

И слышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

и старались схватить Его, но побоялись народа, потому что Его почитали за Пророка.