1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

Премудрость построила себе дом, вытесала семь столбов его,

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

заколола жертву, растворила вино свое и приготовила у себя трапезу;

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

послала слуг своих провозгласить с возвышенностей городских:

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

'кто неразумен, обратись сюда!' И скудоумному она сказала:

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

'идите, ешьте хлеб мой и пейте вино, мною растворенное;

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

оставьте неразумие, и живите, и ходите путем разума'.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

Поучающий кощунника наживет себе бесславие, и обличающий нечестивого--пятно себе.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

Не обличай кощунника, чтобы он не возненавидел тебя; обличай мудрого, и он возлюбит тебя;

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

дай мудрому, и он будет еще мудрее; научи правдивого, и он приумножит знание.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

Начало мудрости--страх Господень, и познание Святаго--разум;

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

потому что чрез меня умножатся дни твои, и прибавится тебе лет жизни.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

если ты мудр, то мудр для себя; и если буен, то один потерпишь.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

Женщина безрассудная, шумливая, глупая и ничего не знающая

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

садится у дверей дома своего на стуле, на возвышенных местах города,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

чтобы звать проходящих дорогою, идущих прямо своими путями:

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

'кто глуп, обратись сюда!' и скудоумному сказала она:

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

'воды краденые сладки, и утаенный хлеб приятен'.

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

И он не знает, что мертвецы там, и что в глубине преисподней зазванные ею.