1 Т ож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Итак нет ныне никакого осуждения тем, которые во Христе Иисусе живут не по плоти, но по духу,

2 б о закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

потому что закон духа жизни во Христе Иисусе освободил меня от закона греха и смерти.

3 Б о що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

Как закон, ослабленный плотию, был бессилен, то Бог послал Сына Своего в подобии плоти греховной за грех и осудил грех во плоти,

4 щ об виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

чтобы оправдание закона исполнилось в нас, живущих не по плоти, но по духу.

5 Б о ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

Ибо живущие по плоти о плотском помышляют, а живущие по духу--о духовном.

6 Б о думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

Помышления плотские суть смерть, а помышления духовные--жизнь и мир,

7 д умка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

потому что плотские помышления суть вражда против Бога; ибо закону Божию не покоряются, да и не могут.

8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

Посему живущие по плоти Богу угодить не могут.

9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

Но вы не по плоти живете, а по духу, если только Дух Божий живет в вас. Если же кто Духа Христова не имеет, тот не Его.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

А если Христос в вас, то тело мертво для греха, но дух жив для праведности.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Если же Дух Того, Кто воскресил из мертвых Иисуса, живет в вас, то Воскресивший Христа из мертвых оживит и ваши смертные тела Духом Своим, живущим в вас.

12 Т ому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

Итак, братия, мы не должники плоти, чтобы жить по плоти;

13 б о коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

ибо если живете по плоти, то умрете, а если духом умерщвляете дела плотские, то живы будете.

14 Б о всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Ибо все, водимые Духом Божиим, суть сыны Божии.

15 б о не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Потому что вы не приняли духа рабства, опять в страхе, но приняли Духа усыновления, Которым взываем: 'Авва, Отче!'

16 С ам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

Сей самый Дух свидетельствует духу нашему, что мы--дети Божии.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

А если дети, то и наследники, наследники Божии, сонаследники же Христу, если только с Ним страдаем, чтобы с Ним и прославиться.

18 Б о я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

Ибо думаю, что нынешние временные страдания ничего не стоят в сравнении с тою славою, которая откроется в нас.

19 Б о чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

Ибо тварь с надеждою ожидает откровения сынов Божиих,

20 б о створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

потому что тварь покорилась суете не добровольно, но по воле покорившего ее, в надежде,

21 щ о й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

что и сама тварь освобождена будет от рабства тлению в свободу славы детей Божиих.

22 Б о знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

Ибо знаем, что вся тварь совокупно стенает и мучится доныне;

23 А ле не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

и не только, но и мы сами, имея начаток Духа, и мы в себе стенаем, ожидая усыновления, искупления тела нашего.

24 Н адією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

Ибо мы спасены в надежде. Надежда же, когда видит, не есть надежда; ибо если кто видит, то чего ему и надеяться?

25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Но когда надеемся того, чего не видим, тогда ожидаем в терпении.

26 Т ак само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

Также и Дух подкрепляет нас в немощах наших; ибо мы не знаем, о чем молиться, как должно, но Сам Дух ходатайствует за нас воздыханиями неизреченными.

27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

Испытующий же сердца знает, какая мысль у Духа, потому что Он ходатайствует за святых по Божией.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Притом знаем, что любящим Бога, призванным по изволению, все содействует ко благу.

29 Б о кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

Ибо кого Он предузнал, тем и предопределил быть подобными образу Сына Своего, дабы Он был первородным между многими братиями.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

А кого Он предопределил, тех и призвал, а кого призвал, тех и оправдал; а кого оправдал, тех и прославил.

31 Щ о ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Что же сказать на это? Если Бог за нас, кто против нас?

32 Т ой же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Тот, Который Сына Своего не пощадил, но предал Его за всех нас, как с Ним не дарует нам и всего?

33 Х то оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

Кто будет обвинять избранных Божиих? Бог оправдывает.

34 Х то ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

Кто осуждает? Христос Иисус умер, но и воскрес: Он и одесную Бога, Он и ходатайствует за нас.

35 Х то нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Кто отлучит нас от любви Божией: скорбь, или теснота, или гонение, или голод, или нагота, или опасность, или меч? как написано:

36 Я к написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

за Тебя умерщвляют нас всякий день, считают нас за овец, на заклание.

37 А ле в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Но все сие преодолеваем силою Возлюбившего нас.

38 Б о я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

Ибо я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни Ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни будущее,

39 н і вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

ни высота, ни глубина, ни другая какая тварь не может отлучить нас от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем.