1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.

(18-1) ^^Начальнику хора. Псалом Давида.^^ (18-2) Небеса проповедуют славу Божию, и о делах рук Его вещает твердь.

2 ( 19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,

(18-3) День дню передает речь, и ночь ночи открывает знание.

3 ( 19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,

(18-4) Нет языка, и нет наречия, где не слышался бы голос их.

4 ( 19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,

(18-5) По всей земле проходит звук их, и до пределов вселенной слова их. Он поставил в них жилище солнцу,

5 ( 19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!

(18-6) и оно выходит, как жених из брачного чертога своего, радуется, как исполин, пробежать поприще:

6 ( 19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

(18-7) от края небес исход его, и шествие его до края их, и ничто не укрыто от теплоты его.

7 ( 19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.

(18-8) Закон Господа совершен, укрепляет душу; откровение Господа верно, умудряет простых.

8 ( 19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

(18-9) Повеления Господа праведны, веселят сердце; заповедь Господа светла, просвещает очи.

9 ( 19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

(18-10) Страх Господень чист, пребывает вовек. Суды Господни истина, все праведны;

10 ( 19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

(18-11) они вожделеннее золота и даже множества золота чистого, слаще меда и капель сота;

11 ( 19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

(18-12) и раб Твой охраняется ими, в соблюдении их великая награда.

12 ( 19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

(18-13) Кто усмотрит погрешности свои? От тайных очисти меня

13 ( 19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.

(18-14) и от умышленных удержи раба Твоего, чтобы не возобладали мною. Тогда я буду непорочен и чист от великого развращения.

14 ( 19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

(18-15) Да будут слова уст моих и помышление сердца моего благоугодны пред Тобою, Господи, твердыня моя и Избавитель мой!