1 І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.

В четвертый год царя Дария было слово Господне к Захарии, в четвертый день девятого месяца, Хаслева,

2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,

когда Вефиль послал Сарецера и Регем-Мелеха и спутников его помолиться пред лицем Господа

3 щ об сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?

и спросить у священников, которые в доме Господа Саваофа, и у пророков, говоря: 'плакать ли мне в пятый месяц и поститься, как я делал это уже много лет?'

4 І було слово Господа Саваота таке:

И было ко мне слово Господа Саваофа:

5 Г овори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?

скажи всему народу земли сей и священникам так: когда вы постились и плакали в пятом и седьмом месяце, притом уже семьдесят лет, для Меня ли вы постились? для Меня ли?

6 А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?

И когда вы едите и когда пьете, не для себя ли вы едите, не для себя ли вы пьете?

7 Ч и ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?

Не те же ли слова провозглашал Господь через прежних пророков, когда еще Иерусалим был населен и покоен, и города вокруг него, южная страна и низменность, были населены?

8 І було до Захарія слово Господнє таке:

И было слово Господне к Захарии:

9 Т ак говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.

так говорил тогда Господь Саваоф: производите суд справедливый и оказывайте милость и сострадание каждый брату своему;

10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!

вдовы и сироты, пришельца и бедного не притесняйте и зла друг против друга не мыслите в сердце вашем.

11 Т а вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,

Но они не хотели внимать, отворотились от Меня, и уши свои отяготили, чтобы не слышать.

12 і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.

И сердце свое окаменили, чтобы не слышать закона и слов, которые посылал Господь Саваоф Духом Своим через прежних пророков; за то и постиг их великий гнев Господа Саваофа.

13 І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

И было: как Он взывал, а они не слушали, так и они взывали, а Я не слушал, говорит Господь Саваоф.

14 І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.

И Я развеял их по всем народам, которых они не знали, и земля сия опустела после них, так что никто не ходил по ней ни взад, ни вперед, и они сделали вожделенную страну пустынею.