1 І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.

And it came to pass in the fourth year of king Darius, that the word of the Lord came unto Zechariah in the fourth day of the ninth month, even in Chisleu;

2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,

When they had sent unto the house of God Sherezer and Regemmelech, and their men, to pray before the Lord,

3 щ об сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?

And to speak unto the priests which were in the house of the Lord of hosts, and to the prophets, saying, Should I weep in the fifth month, separating myself, as I have done these so many years?

4 І було слово Господа Саваота таке:

Then came the word of the Lord of hosts unto me, saying,

5 Г овори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?

Speak unto all the people of the land, and to the priests, saying, When ye fasted and mourned in the fifth and seventh month, even those seventy years, did ye at all fast unto me, even to me?

6 А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?

And when ye did eat, and when ye did drink, did not ye eat for yourselves, and drink for yourselves?

7 Ч и ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?

Should ye not hear the words which the Lord hath cried by the former prophets, when Jerusalem was inhabited and in prosperity, and the cities thereof round about her, when men inhabited the south and the plain?

8 І було до Захарія слово Господнє таке:

And the word of the Lord came unto Zechariah, saying,

9 Т ак говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.

Thus speaketh the Lord of hosts, saying, Execute true judgment, and shew mercy and compassions every man to his brother:

10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!

And oppress not the widow, nor the fatherless, the stranger, nor the poor; and let none of you imagine evil against his brother in your heart.

11 Т а вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,

But they refused to hearken, and pulled away the shoulder, and stopped their ears, that they should not hear.

12 і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.

Yea, they made their hearts as an adamant stone, lest they should hear the law, and the words which the Lord of hosts hath sent in his spirit by the former prophets: therefore came a great wrath from the Lord of hosts.

13 І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

Therefore it is come to pass, that as he cried, and they would not hear; so they cried, and I would not hear, saith the Lord of hosts:

14 І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.

But I scattered them with a whirlwind among all the nations whom they knew not. Thus the land was desolate after them, that no man passed through nor returned: for they laid the pleasant land desolate.