1 ( 40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

Canst thou draw out leviathan with an hook? or his tongue with a cord which thou lettest down?

2 ( 40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

Canst thou put an hook into his nose? or bore his jaw through with a thorn?

3 ( 40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

Will he make many supplications unto thee? will he speak soft words unto thee?

4 ( 40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

Will he make a covenant with thee? wilt thou take him for a servant for ever?

5 ( 40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

Wilt thou play with him as with a bird? or wilt thou bind him for thy maidens?

6 ( 40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

Shall the companions make a banquet of him? shall they part him among the merchants?

7 ( 40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

Canst thou fill his skin with barbed irons? or his head with fish spears?

8 ( 40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Lay thine hand upon him, remember the battle, do no more.

9 ( 41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Behold, the hope of him is in vain: shall not one be cast down even at the sight of him?

10 ( 41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

None is so fierce that dare stir him up: who then is able to stand before me?

11 ( 41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Who hath prevented me, that I should repay him? whatsoever is under the whole heaven is mine.

12 ( 41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

I will not conceal his parts, nor his power, nor his comely proportion.

13 ( 41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Who can discover the face of his garment? or who can come to him with his double bridle?

14 ( 41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Who can open the doors of his face? his teeth are terrible round about.

15 ( 41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

His scales are his pride, shut up together as with a close seal.

16 ( 41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

One is so near to another, that no air can come between them.

17 ( 41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

They are joined one to another, they stick together, that they cannot be sundered.

18 ( 41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

By his neesings a light doth shine, and his eyes are like the eyelids of the morning.

19 ( 41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Out of his mouth go burning lamps, and sparks of fire leap out.

20 ( 41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Out of his nostrils goeth smoke, as out of a seething pot or caldron.

21 ( 41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

His breath kindleth coals, and a flame goeth out of his mouth.

22 ( 41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

In his neck remaineth strength, and sorrow is turned into joy before him.

23 ( 41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

The flakes of his flesh are joined together: they are firm in themselves; they cannot be moved.

24 ( 41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

His heart is as firm as a stone; yea, as hard as a piece of the nether millstone.

25 ( 41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

When he raiseth up himself, the mighty are afraid: by reason of breakings they purify themselves.

26 ( 41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

The sword of him that layeth at him cannot hold: the spear, the dart, nor the habergeon.

27 ( 41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

He esteemeth iron as straw, and brass as rotten wood.

28 ( 41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

The arrow cannot make him flee: slingstones are turned with him into stubble.

29 ( 41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Darts are counted as stubble: he laugheth at the shaking of a spear.

30 ( 41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Sharp stones are under him: he spreadeth sharp pointed things upon the mire.

31 ( 41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

He maketh the deep to boil like a pot: he maketh the sea like a pot of ointment.

32 ( 41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

He maketh a path to shine after him; one would think the deep to be hoary.

33 ( 41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Upon earth there is not his like, who is made without fear.

34 ( 41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

He beholdeth all high things: he is a king over all the children of pride.