1 ( 40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

Kannst du den Leviathan ziehen mit dem Haken und seine Zunge mit einer Schnur fassen?

2 ( 40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

Kannst du ihm eine Angel in die Nase legen und mit einem Stachel ihm die Backen durchbohren?

3 ( 40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

Meinst du, er werde dir viel Flehens machen oder dir heucheln?

4 ( 40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

Meinst du, daß er einen Bund mit dir machen werde, daß du ihn immer zum Knecht habest?

5 ( 40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

Kannst du mit ihm spielen wie mit einem Vogel oder ihn für deine Dirnen anbinden?

6 ( 40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

Meinst du die Genossen werden ihn zerschneiden, daß er unter die Kaufleute zerteilt wird?

7 ( 40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

Kannst du mit Spießen füllen seine Haut und mit Fischerhaken seinen Kopf?

8 ( 40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Wenn du deine Hand an ihn legst, so gedenke, daß es ein Streit ist, den du nicht ausführen wirst.

9 ( 41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Siehe, die Hoffnung wird jedem fehlen; schon wenn er seiner ansichtig wird, stürzt er zu Boden.

10 ( 41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

Niemand ist so kühn, daß er ihn reizen darf; wer ist denn, der vor mir stehen könnte?

11 ( 41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Wer hat mir etwas zuvor getan, daß ich's ihm vergelte? Es ist mein, was unter allen Himmeln ist.

12 ( 41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

Dazu muß ich nun sagen, wie groß, wie mächtig und wohlgeschaffen er ist.

13 ( 41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Wer kann ihm sein Kleid aufdecken? und wer darf es wagen, ihm zwischen die Zähne zu greifen?

14 ( 41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Wer kann die Kinnbacken seines Antlitzes auftun? Schrecklich stehen seine Zähne umher.

15 ( 41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

Seine stolzen Schuppen sind wie feste Schilde, fest und eng ineinander.

16 ( 41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

Eine rührt an die andere, daß nicht ein Lüftlein dazwischengeht.

17 ( 41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

Es hängt eine an der andern, und halten zusammen, daß sie sich nicht voneinander trennen.

18 ( 41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

Sein Niesen glänzt wie ein Licht; seine Augen sind wie die Wimpern der Morgenröte.

19 ( 41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Aus seinem Munde fahren Fackeln, und feurige Funken schießen heraus.

20 ( 41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Aus seiner Nase geht Rauch wie von heißen Töpfen und Kesseln.

21 ( 41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

Sein Odem ist wie eine lichte Lohe, und aus seinem Munde gehen Flammen.

22 ( 41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

Auf seinem Hals wohnt die Stärke, und vor ihm her hüpft die Angst.

23 ( 41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

Die Gliedmaßen seines Fleisches hangen aneinander und halten hart an ihm, daß er nicht zerfallen kann.

24 ( 41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

Sein Herz ist so hart wie ein Stein und so fest wie ein unterer Mühlstein.

25 ( 41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

Wenn er sich erhebt, so entsetzen sich die Starken; und wenn er daherbricht, so ist keine Gnade da.

26 ( 41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

Wenn man zu ihm will mit dem Schwert, so regt er sich nicht, oder mit Spieß, Geschoß und Panzer.

27 ( 41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

Er achtet Eisen wie Stroh, und Erz wie faules Holz.

28 ( 41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

Kein Pfeil wird ihn verjagen; die Schleudersteine sind ihm wie Stoppeln.

29 ( 41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Die Keule achtet er wie Stoppeln; er spottet der bebenden Lanze.

30 ( 41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Unten an ihm sind scharfe Scherben; er fährt wie mit einem Dreschwagen über den Schlamm.

31 ( 41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

Er macht, daß der tiefe See siedet wie ein Topf, und rührt ihn ineinander, wie man eine Salbe mengt.

32 ( 41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

Nach ihm leuchtet der Weg; er macht die Tiefe ganz grau.

33 ( 41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Auf Erden ist seinesgleichen niemand; er ist gemacht, ohne Furcht zu sein.

34 ( 41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

Er verachtet alles, was hoch ist; er ist ein König über alles stolze Wild.